Що таке рефлюкс? Пояснюємо простими словами

Рефлюкс — це зворотний рух вмісту порожнистого органу. У побуті цим словом найчастіше позначають ситуацію, коли вміст шлунка «повертається» назад у стравохід. Саме з цим явищем стикається більшість людей, які скаржаться на печію, кислу відрижку або відчуття печіння за грудиною.


Як це працює в нормі

Між стравоходом і шлунком є м’язовий клапан — нижній стравохідний сфінктер (НСС). У здорової людини він відкривається, щоб пропустити їжу в шлунок, а потім щільно закривається. Це не дає шлунковому вмісту потрапити назад.

Короткочасні епізоди рефлюксу бувають навіть у здорових людей — наприклад, після рясного обіду. Це фізіологічна норма. Проблема починається тоді, коли такі епізоди стають частими, тривалими і починають пошкоджувати стравохід.


Чому виникає патологічний рефлюкс

Основна причина — порушення роботи нижнього стравохідного сфінктера. Коли він мимоволі розслаблюється або не закривається повністю, кисла рідина зі шлунка потрапляє в стравохід.

Фактори, що провокують рефлюкс:

  • ожиріння — підвищує тиск у черевній порожнині;
  • вагітність — механічний тиск плода і гормональні зміни;
  • грижа стравохідного отвору діафрагми;
  • переїдання і звичка лягати одразу після їжі;
  • куріння і алкоголь — розслаблюють сфінктер;
  • деякі ліки: нестероїдні протизапальні, антидепресанти, препарати від остеопорозу;
  • жирна, гостра їжа, шоколад, кава, цитрусові.


Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Коли рефлюкс стає систематичним і завдає реальної шкоди організму — це вже хвороба. Вона має назву гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, або скорочено ГЕРХ.

Це хронічне захворювання, при якому кислий шлунковий вміст регулярно закидається в стравохід, пошкоджує його слизову оболонку і викликає характерні симптоми.

Стадії ГЕРХ

Стадія Що відбувається
І Поодинокі ерозії на слизовій стравоходу
ІІ Множинні ерозії, що зливаються
ІІІ Глибокі ерозії по всьому колу стравоходу
ІV Ускладнення: виразки, стриктури, стравохід Барретта


Симптоми рефлюксу: на що звернути увагу

Основні (стравохідні) симптоми:

  • печія — відчуття жару або печіння за грудиною, особливо після їжі;
  • кисла або гірка відрижка;
  • відчуття клубка або стороннього тіла в горлі;
  • біль або дискомфорт за грудиною.

Позастравохідні симптоми — їх часто не пов’язують із рефлюксом:

  • хронічний кашель без ознак застуди;
  • захриплість голосу;
  • відчуття постійного слизу в горлі;
  • загострення бронхіальної астми;
  • проблеми із зубною емаллю через контакт з кислотою.

Важливо: якщо печія виникає частіше трьох разів на тиждень, з’являється утруднене ковтання, втрата ваги або кров у блювоті — це привід негайно звернутися до лікаря.


Що таке «тихий рефлюкс»

Фаринголарингеальний рефлюкс, або «тихий рефлюкс» — особлива форма, при якій кислота потрапляє не лише в стравохід, а й вище: у гортань, глотку, іноді в носову порожнину. Класичної печії при цьому може не бути зовсім.

Характерні ознаки тихого рефлюксу:

  • постійне бажання відкашлятися;
  • відчуття клубка в горлі;
  • хронічна захриплість;
  • закладеність носа без застуди;
  • нудота або неприємний присмак у роті вранці.


Як діагностують рефлюкс

Лікар-гастроентеролог спирається на декілька методів:

  1. Клінічні симптоми — опитування пацієнта, аналіз скарг.
  2. ФГДС (гастроскопія) — огляд слизової стравоходу і шлунка ендоскопом; дозволяє побачити ерозії, виразки, запалення.
  3. pH-моніторинг — добове вимірювання кислотності в стравоході; найточніший метод підтвердження рефлюксу.
  4. pH-імпедансометрія — виявляє не лише кислий, а й лужний рефлюкс.
  5. Манометрія стравоходу — оцінює роботу сфінктера і моторику стравоходу.


Лікування та профілактика

Зміна способу життя

  • їсти невеликими порціями 4–5 разів на день;
  • не лягати мінімум 2–3 години після їжі;
  • підняти узголів’я ліжка на 15–20 см;
  • виключити або обмежити каву, алкоголь, жирне, гостре;
  • схуднути при надмірній вазі;
  • відмовитися від куріння;
  • уникати тугого одягу, що тисне на живіт.

Медикаментозне лікування

Призначає виключно лікар. Основні групи препаратів:

  • Інгібітори протонної помпи (ІПП) — знижують вироблення шлункової кислоти (омепразол, пантопразол та інші). Основний метод лікування ГЕРХ.
  • Антациди — нейтралізують кислоту, дають швидке симптоматичне полегшення.
  • Прокінетики — покращують моторику шлунка і стравоходу.

Хірургічне лікування

У важких випадках, коли медикаменти не допомагають, розглядають хірургічні методи — наприклад, фундоплікацію (зміцнення нижнього стравохідного сфінктера). Рішення приймається індивідуально після повного обстеження.


Можливі ускладнення при відсутності лікування

Хронічний рефлюкс без лікування може призвести до серйозних наслідків:

  • рефлюкс-езофагіт — запалення слизової стравоходу;
  • пептична виразка стравоходу з ризиком кровотечі;
  • стриктура стравоходу — звуження через рубцеву тканину;
  • стравохід Барретта — передракові зміни слизової;
  • аденокарцинома стравоходу — злоякісна пухлина.

Саме тому рефлюкс — це не просто «трохи пече після їжі». При регулярних симптомах варто звернутися до гастроентеролога, пройти діагностику і розпочати лікування своєчасно.