Автор Admin 
Зміст:
Визначення: що це взагалі таке?
Дискримінація — це пряме порушення прав та свобод людини, суспільне явище, яке через певні стереотипи та упередження спонукає ставитися до деяких людей менш прихильно, аніж до інших людей в подібній ситуації.
Простіше кажучи: ти не отримав роботу не тому що не вмієш, а тому що ти жінка, іноземець, або тобі за 50. Ось це і є дискримінація.
Дискримінація стається в разі несправедливого ставлення до особи без об’єктивної на те причини, лише з огляду на те, ким вона є. Вона відбувається тоді, коли навички, здібності та обставини особи не оцінюються індивідуально, але натомість за основу беруться негативні ставлення та стереотипні припущення на основі особистих характеристик людини.
Як це визначає закон?
В Україні діє спеціальний Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації». Згідно з ним, дискримінація — це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету.
Види дискримінації: чим відрізняються?
Пряма дискримінація
Це чіткий намір дискримінації, коли людина цілеспрямовано відмовляє в чомусь людині або групі людей певної раси, релігії, віку чи статі.
Приклад: роботодавець прямо пише у вакансії «шукаємо лише чоловіків до 35 років».
Непряма дискримінація
Ця дискримінація передбачає, що певний критерій сам по собі ставить в нерівне становище різні групи людей.
Приклад: вимога про «вільне володіння українською» для вакансії прибиральника, де мова не потрібна — це може ставити окремі групи в нерівні умови.
Структурна дискримінація
Ця дискримінація провадиться на рівні інституцій держави та на законодавчому рівні. Це той випадок, коли упереджено ставиться не сам індивідуум, а ціла система, яка захищає права однієї групи, утискаючи права іншої.
Мультидискримінація
Цей вид дискримінації означає, що людину утискають одразу за кількома ознаками.
Приклад: жінка із інвалідністю може стикатися з дискримінацією і за статтю, і за станом здоров’я одночасно.
Як виглядає дискримінація на практиці?
Ось найпоширеніші прояви, з якими люди стикаються в реальному житті:
Дискримінація може проявлятися через:
- уникання;
- психологічний тиск;
- нерівні умови та права;
- надання переваги іншим без очевидної на те причини у професійному плані;
- відкриту ненависть та приниження;
- фізичну розправу.
Де найчастіше трапляється дискримінація?
| Сфера | Приклад прояву |
|---|---|
| Праця | Відмова у працевлаштуванні через вік або стать |
| Освіта | Відмова в інклюзивних послугах для дитини з інвалідністю |
| Охорона здоров’я | Різне ставлення до пацієнтів залежно від їхнього статусу |
| Житло | Відмова в оренді через національність |
| Держпослуги | Відмова поставити на облік ВПО без об’єктивних підстав |
Що не є дискримінацією?
Важливо розуміти: не кожне «нерівне ставлення» є дискримінацією. Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб.
До позитивних дій, які не є дискримінацією, належать:
- спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;
- здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб;
- надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;
- встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;
- особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
Які наслідки дискримінації для людини і суспільства?
Дискриміновані люди часто стикаються з відчуженням і соціальною ізоляцією. Але цим наслідки не обмежуються:
- Для людини: несправедливе ставлення підвищує рівень тривоги, депресії і навіть ризик суїциду.
- Для кар’єри: обмеження у кар’єрі, нижча заробітна плата чи безробіття.
- Для суспільства: дискримінація розділяє людей, створює бар’єри, які заважають нормальному спілкуванню і взаєморозумінню.
Куди звертатися, якщо ти зіткнувся з дискримінацією?
Якщо тебе дискримінували — ти маєш право захистити себе. В Україні існують такі механізми:
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини (Омбудсман) — приймає скарги щодо дискримінації з боку державних органів.
- Суд — можна вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
- Трудова інспекція — у разі дискримінації на роботі.
- Поліція — якщо дискримінація супроводжується погрозами чи насильством.
Порядок доведення факту дискримінації включає: ідентифікацію неоднакового ставлення, вибір особи для порівняння, визначення ознаки дискримінації, аналіз становища потерпілого, встановлення легітимної мети та перевірку пропорційності застосованих заходів.
Дискримінація — це не абстрактне поняття з підручників. Це реальні люди, яким відмовили, принизили або обмежили в правах просто через те, ким вони є. Знати свої права — перший крок до того, щоб їх захистити.