Ти колись замислювався, як саме слова «оживають» у реченні? Ось читаєш: «Хлопець…» — і пауза. Хлопець що? Сидить? Біжить? Думає? Саме дієслово дає відповідь і перетворює набір слів на живу думку.
Зміст:
Дієслово — що це таке
Дієслово — це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?
Простіше кажучи: якщо слово описує, що хтось або щось робить, — це дієслово.
Приклади:
- читати, бігти, думати — дія
- спати, хворіти, сумувати — стан
- любити, поважати, ненавидіти — почуття та стосунки
- говорити, питати, відповідати — процес мовлення
Морфологічні ознаки дієслова
Дієслово має постійні і непостійні ознаки.
Постійні ознаки
| Ознака | Що означає | Приклад |
|---|---|---|
| Вид | Завершена чи незавершена дія | читати / прочитати |
| Перехідність | Чи переходить дія на предмет | малювати картину / бігти |
| Дієвідміна | І або ІІ | писати (І) / говорити (ІІ) |
Непостійні ознаки
- Спосіб — дійсний, умовний, наказовий
- Час — минулий, теперішній, майбутній
- Особа — 1-ша, 2-га, 3-тя
- Число — однина або множина
- Рід — у минулому часі однини
Вид дієслова: доконаний і недоконаний
Це одна з найважливіших ознак, яку часто плутають.
Недоконаний вид — дія незавершена, триває або повторюється. Відповідає на питання що робити? що робив? що роблю?
Він читав книгу. Вона малює щодня.
Доконаний вид — дія завершена або неодмінно відбудеться. Відповідає на питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Він прочитав книгу. Вона намалює портрет.
Як розрізнити? Дієслова недоконаного виду вживаються в усіх часах, а доконаного — лише в минулому та майбутньому.
Більшість дієслів утворюють видові пари:
- писати — написати
- читати — прочитати
- стукати — стукнути
Перехідні та неперехідні дієслова
Перехідні дієслова означають дію, яка спрямована на інший предмет. Після них можна поставити іменник у знахідному відмінку без прийменника.
малювати картину, читати книгу, любити маму
Неперехідні дієслова не потребують прямого додатка — вони самодостатні.
бігти, сидіти, сміятися, стояти
Важливо: усі дієслова із часткою -ся (-сь) — неперехідні:
хвилюватися, сміятися, милуватися
Способи дієслова
Спосіб показує, як дія співвідноситься з реальністю.
Дійсний спосіб — дія реальна, відбувається, відбувалася або відбудеться.
Він читає. Вона написала. Ми підемо.
Умовний спосіб — дія можлива за певної умови або бажана. Утворюється за допомогою частки би (б).
Я пішов би з тобою. Вона написала б листа.
Наказовий спосіб — спонукання до дії: наказ, прохання, порада.
Читай щодня. Не забудь зателефонувати. Ходімо разом.
Форми дієслова
Крім звичайних особових форм, дієслово має й особливі:
| Форма | Питання | Приклад |
|---|---|---|
| Інфінітив | що робити? що зробити? | читати, написати |
| Дієприкметник | який? яка? яке? | написаний, прочитана |
| Дієприслівник | що роблячи? що зробивши? | читаючи, написавши |
| Безособова форма на -но/-то | що зроблено? | написано, зроблено |
Синтаксична роль дієслова в реченні
Найчастіше дієслово виступає присудком — головним членом речення.
Сонце світить. Вітер шумить у листі.
Інфінітив може бути будь-яким членом речення — підметом, додатком, обставиною.
Читати — це задоволення. (підмет)
Він хотів відпочити. (додаток)
Як визначити дієслово в реченні — швидкий алгоритм
- Постав питання: що робить? що робив? що зробить? тощо
- Перевір, чи слово називає дію або стан
- Визнач форму: особова, інфінітив, дієприкметник чи дієприслівник
- Знайди, яким членом речення воно є
Морфологічний розбір дієслова — зразок
Речення: Хлопець читає книгу в бібліотеці.
Читає — дієслово
- початкова форма: читати
- недоконаний вид
- перехідне
- дійсний спосіб
- теперішній час
- 3 особа, однина
- І дієвідміна
- у реченні — присудок
Дієслово — це серце речення. Без нього навіть найгарніші слова лишаться статичними й мертвими. Варто один раз зрозуміти його логіку — і граматика стане набагато простішою.

