Автор Admin 
Зміст:
Визначення речення
Речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість, що несе певну інформацію.
Простіше кажучи, речення — це завершена думка, виражена словами, яка має граматичну основу й інтонацію. Воно завжди щось повідомляє, питає чи спонукає.
Від звичайного слова чи словосполучення речення відрізняється тим, що речення має змістову завершеність, а також тим, що речення обов’язково має граматичну основу та характеризується інтонаційною завершеністю.
Основні ознаки речення
У мовознавчій науці зафіксовано понад 1000 визначень речення, але всі вони ґрунтуються на таких головних ознаках речення:
- Граматична організованість — усі слова в реченні пов’язані між собою певним видом синтаксичного зв’язку: підрядним, сурядним або предикативним.
- Інтонаційна оформленість — кожне речення має свій інтонаційний малюнок і відділяється від іншого розділовою паузою.
- Смислова завершеність — будь-яке речення передає відносно завершену думку.
- Предикативність — співвіднесення висловлювання з об’єктивною дійсністю.
З чого складається речення
Головні члени речення
Члени речення — це складові частини речення, які виконують певну синтаксичну функцію та мають свою граматичну форму. В українській мові є головні та другорядні члени речення. До головних належать підмет і присудок. До другорядних — додаток, означення і обставина.
Підмет — це те, про що йдеться в реченні, його «герой». Зазвичай це іменник чи займенник у називному відмінку: «Діти грають», «Він співає». Підмет відповідає на питання «хто?» чи «що?».
Присудок — це «дія» чи «стан» підмета, виражений дієсловом, прикметником чи навіть іменником: «Собака біжить», «Небо синє». Він відповідає на питання «що робить?» чи «яке воно?».
Другорядні члени речення
| Член речення | Питання | Приклад |
|---|---|---|
| Означення | який? яка? яке? | красива квітка |
| Додаток | кому? чого? що? | дала книгу |
| Обставина | де? коли? як? | гуляли ввечері |
Додаток уточнює, на кого чи що спрямована дія: «Вона читає книгу», «Він дав мені подарунок».
Обставина пояснює, як, коли чи де відбувається дія: «Ми гуляли ввечері», «Він біг швидко».
Види речень в українській мові
За метою висловлювання
Речення від слова й словосполучення відрізняється трьома основними ознаками: комунікативністю, модальністю й предикативністю. Саме комунікативна функція визначає поділ за метою:
1. Розповідні речення — повідомляють про факти, події або явища. Вони просто передають інформацію без додаткового наміру вплинути на співрозмовника.
Сонце зайшло за хмару.
2. Питальні речення — містять запитання і потребують відповіді. Вони можуть починатися зі спеціальних слів (хто, що, де, коли) або формуватися лише інтонацією.
Куди ти йдеш?
3. Спонукальні речення — виражають прохання, наказ, пораду або заклик до дії. Вони часто містять дієслова в наказовому способі.
Відчини вікно, будь ласка.
За будовою: прості та складні
За будовою речення бувають прості (мають одну граматичну основу) й складні (мають дві або більше граматичних основ). Частини складного речення мають будову простого речення і об’єднуються в одне ціле за змістом і граматично.
| Тип | Особливість | Приклад |
|---|---|---|
| Просте | одна граматична основа | Дощ іде. |
| Складне | дві і більше основи | Дощ іде, і вітер виє. |
За наявністю головних членів
- Двоскладне — є і підмет, і присудок: Хлопець читає.
- Односкладне — граматична основа речення може включати лише один головний член — підмет або присудок. Наприклад: Світає. Тишина.
За наявністю другорядних членів
- Непоширене — лише граматична основа: Птахи співають.
- Поширене — є другорядні члени: Маленькі птахи радісно співають у лісі.
За емоційним забарвленням
- Окличне — вимовляється з підвищеною інтонацією, в кінці ставиться «!»: Яка чудова погода!
- Неокличне — нейтральна інтонація: Погода сьогодні гарна.
Роль речення в мові
Речення — це основна, центральна одиниця синтаксису, оскільки саме в реченні реалізуються основні функції мови: пізнавальна (мова як знаряддя мислення) й комунікативна (мова як засіб спілкування).
Основною одиницею синтаксису вважається речення, оскільки воно служить мовленнєвому спілкуванню і є будівельним матеріалом для тексту. Без речень не існувало б ні розмов, ні книг, ні статей — нічого, що ми називаємо зв’язним мовленням.
Коротко про головне
- Речення — це граматично й інтонаційно оформлена думка.
- Кожне речення має граматичну основу (підмет і/або присудок).
- За метою розрізняють розповідні, питальні та спонукальні речення.
- За будовою — прості й складні.
- За складом — односкладні й двоскладні, поширені й непоширені.
- За емоцією — окличні й неокличні.
Знання цих базових понять — фундамент грамотного письма та впевненого мовлення українською.