Автор Admin 
Ви чули слово «лепбук», але досі не зрозуміли, що це взагалі таке? Все простіше, ніж здається. Це не якийсь складний педагогічний термін — це звичайна саморобна папка з секретами, яку діти обожнюють гортати.
Зміст:
Лепбук — що це таке простими словами
Лепбук (lapbook) — це інтерактивна папка для дітей на певну тему. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікава форма спільної діяльності вчителя і дитини.
Якщо говорити ще простіше — це саморобна папка розміром А3 у відкритому вигляді (або А4 у складеному), з кишеньками, міні-книжечками, віконечками, які дитина може самостійно розглядати, перекладати, гратися ними. В цій папці збирається матеріал з однієї теми.
Уявіть собі міні-музей на одну тему, упакований у формат А3 або А4. Всередині — кишеньки, конверти, міні-книжечки, віконця, що відкриваються, обертові диски. Кожен елемент несе інформацію: малюнки, факти, завдання, загадки.
Звідки взялась назва?
Лепбук (lapbook) — в дослівному перекладі з англійської означає «наколінна книга» (lap — колінний, book — книга). Це така невелика саморобна книжка-розкладачка, яку дитина може зручно розкласти у себе на колінах і переглянути весь її вміст.
Хто придумав лепбук?
Вперше лепбук використала у своїй домашній школі мати та письменниця з Вірджинії Теммі Дабі. Вона узагальнила досвід використання різноманітних міні-книг, автором створення яких була Діна Зайк ще у вісімдесятих роках минулого сторіччя. Саме Діна Зайк запропонувала використовувати так звані foldables — складені аркуші паперу — для легкого та ненав’язливого запам’ятовування інформації дітьми. Таммі Дабі зі свого боку запропонувала вкласти ці міні-книжки в одну оригінально оформлену папку.
Що є всередині лепбука
Лепбук — це папка А4 в складеному вигляді і А3 у відкритому вигляді, в яку вклеюються кишеньки, книжки-розкладачки, віконця та інші деталі з наочною інформацією.
Типові елементи лепбука:
- стандартні кишеньки
- звичайні і фігурні конверти
- кишеньки-гармошки
- кишеньки-книжки
- віконця та дверцята
- обертові деталі
- картки та теги
- стрілки та пазли
- чисті аркуші для заміток
Для чого використовують лепбук
Лепбук використовують:
- для повторення або закріплення навчального матеріалу з теми або з кількох тем;
- для організації учнівських презентацій;
- в якості портфоліо;
- для навчання інших учнів молодших чи паралельних класів;
- для виконання навчальних проектів та досліджень.
Які переваги має лепбук?
Лепбук допомагає дитині краще зрозуміти і запам’ятати матеріал, провести дослідницьку роботу, в процесі якої дитина бере участь у пошуку, аналізі та сортуванні інформації.
Лепбуки допомагають швидко і ефективно шукати та засвоювати нову інформацію і закріплювати вивчене в цікаво-ігровій формі. Діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати збережені дані. Інформація в лепбуці подається систематизовано та організовано, тому процес навчання стає послідовним і цікавим.
Як створити лепбук: покрокова інструкція
Крок 1 — Оберіть тему
Темою папки-лепбуку може бути абсолютно будь-яке явище, предмет тощо. Усе залежить від рівня знань тих, для кого ви його пропонуєте. Залежно від віку дітей, подумайте, наскільки глибоко ви збираєтеся занурюватися в тему — від цього й буде залежати кількість розгорток і деталей вашого лепбука.
Наприклад, теми можуть бути як широкі («Пори року», «Математика», «Космос»), так і вузькі («Польові квіти», «Динозаври», «Дні тижня»).
Крок 2 — Складіть план
Після того, як ви визначилися із темою, візьміть листок, ручку та напишіть план. Лепбук — це не просто розворот з малюнками, він має бути добре продуманий, щоб максимально структурувати інформацію та видати її цікаво і творчо.
Крок 3 — Намалюйте макет
Визначте, де будуть розміщені кишеньки, міні-книжечки, обертові елементи. Зробіть ескіз на аркуші перед тим, як клеїти.
Крок 4 — Виготовте основу та елементи
Для виготовлення лепбука використовують папір, скотч, клей, ножиці, маркери, степлер, фарби тощо.
Крок 5 — Заповніть змістом
Пишіть, малюйте, друкуйте інформацію. Тексти мають бути короткими — 2-3 речення на картку. Діти не люблять читати багато.
Три головні принципи вдалого лепбука
Тематичність — одна папка, одна тема. Не намагайтеся впхнути всю програму в один лепбук. Логічна структура — інформація має розташовуватися послідовно: від простого до складного, від загального до конкретного. Інтерактивність — це не плакат, де все на виду. Принаймні половина елементів має рухатися: відкриватися, витягуватися, крутитися.
Хто може робити лепбук і з якого віку
Методика лепбукінгу може бути застосована ще у дошкільному віці з поступовим ускладненням до старшої школи.
Сьогодні лепбуки настільки пристосували до умов роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, що він може створюватись або педагогом для малих дітей, або самими дітьми, якщо вони вже здатні це зробити.
Учні 3–4 класів з допомогою батьків можуть створювати лепбуки за своїми макетами. Така робота сприяє не тільки узагальненню та систематизації знань з окремої теми, а й розвитку творчих здібностей учнів, уяви, фантазії, естетичного смаку.
Висновок
Лепбук — це не просто красива папка. Це інструмент, який перетворює навчання на дослідження. Дитина не просто читає параграф підручника — вона шукає інформацію, структурує її, оформлює власноруч і запам’ятовує набагато краще. Спробуйте зробити один лепбук разом з дитиною — і ви самі побачите різницю.