Автор Admin 
Ось готова стаття:
Дієприслівник — одна з тих тем, де більшість людей згадує лише щось зі шкільної програми, але не завжди розуміє, як це реально працює в мові. Насправді все простіше, ніж здається. Розберемо детально: що це таке, як утворюється, на які питання відповідає і де ставити коми.
Зміст:
Що таке дієприслівник — коротко і зрозуміло
Дієприслівник — це невідмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає додаткову дію. Якщо сказати ще простіше: коли в реченні є головна дія і ще одна — супутня, то саме ця супутня дія виражається дієприслівником.
Наприклад: Він ішов, насвистуючи пісню. Головна дія — ішов. Додаткова, яка відбувалась одночасно — насвистуючи.
Дієприслівник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прислівника, що відбито й у назві: дієприслівник буквально означає прислівник, що діє, перебуває в дії.
Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? або що зробивши?
Ознаки дієприслівника
Дієприслівник — це своєрідний «гібрид», тому він має ознаки одразу двох частин мови.
Ознаки дієслова:
- Дієприслівнику властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного), перехідності (неперехідності), часу (минулого або теперішнього).
- Може мати залежні слова.
Ознаки прислівника:
- Дієприслівник — незмінна форма, тому він не має закінчення.
- Залежність від дієслова виявляється у синтаксичній ролі обставини.
Види дієприслівників
Як усі форми дієслова, дієприслівник має категорію виду: доконаний і недоконаний.
Недоконаний вид
Дієприслівники недоконаного виду (що роблячи?) називають дію, одночасну з основною дією.
Приклад: Читаючи книгу, він не помітив, як минув час.
Дієприслівники недоконаного виду творяться від теперішнього часу дієслова за допомогою суфіксів -учи (-ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для ІІ дієвідміни. Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу і -ть замінити на -чи: несуть — несучи, борються — борючись, гуркотять — гуркотячи.
Доконаний вид
Дієприслівники доконаного виду виражають додаткову дію, що відбулася перед основною або одночасно з нею (відповідає на питання що зробивши?).
Приклад: Закінчивши лекцію, викладач пішов на перерву (викладач спочатку закінчив читати лекцію, а вже потім вийшов на перерву).
Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за допомогою суфіксів -вши або -ши: написати — написавши, принести — принісши.
Таблиця порівняння видів
| Ознака | Недоконаний вид | Доконаний вид |
|---|---|---|
| Питання | що роблячи? | що зробивши? |
| Час дії | одночасно з основною | передує основній |
| Суфікси | -учи, -ючи, -ачи, -ячи | -вши, -ши |
| Приклад | читаючи, бігаючи | прочитавши, пробігши |
Правопис дієприслівників
Тут є одне просте і залізне правило, яке легко запам’ятати:
У суфіксах дієприслівників -учи-, -ючи-, -ачи-, -ячи-, -ши-, -вши- завжди пишеться буква И!
Приклади: кажучи, пишучи, схопивши, втративши, захворівши.
Також важливо не плутати дієприслівники з активними дієприкметниками. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи? (сяючи, ревучи, сидячи), а дієприкметники — на питання які? (сяючі, ревучі, сидячі).
Дієприслівниковий зворот
Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виступає в ролі поширеної обставини.
Синтаксична роль: у реченні дієприслівник означає обставину та підкреслюється як обставина.
Важливо пам’ятати: у реченні додаткова дія, виражена дієприслівником, і основна дія, позначувана дієсловом-присудком, завжди стосуються однієї й тієї самої особи (предмета), позначуваної підметом.
Розділові знаки при дієприслівниковому звороті
На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.
Конкретні правила:
- Якщо він стоїть на початку речення, кома ставиться після нього. Наприклад: Навчаючи інших, ми вчимося самі.
- Якщо він стоїть у середині речення, то виділяється з обох сторін комами. Наприклад: Ми, навчаючи інших, вчимося самі.
- Якщо він стоїть у кінці речення, кома ставиться перед ним.
Коли кому НЕ ставлять:
- Не виділяється одиничний дієприслівник, який стоїть одразу ж після присудка, та дієприслівник у складі фразеологізму.
- Дієприслівникові звороти-фразеологізми, які стоять після присудків-дієслів, комами не виділяються.
Типові помилки при вживанні
Найпоширеніша помилка — дієприслівник і присудок відносяться до різних осіб. Це груба граматична помилка.
❌ Читаючи книжку, згасло світло. — Помилка: світло не може читати книжку.
✅ Читаючи книжку, я не помітив, як згасло світло.
Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком.
Коротко про головне
- Дієприслівник — незмінна форма дієслова, що позначає додаткову дію.
- Відповідає на питання що роблячи? (недоконаний вид) і що зробивши? (доконаний вид).
- У суфіксах дієприслівників завжди пишеться И.
- У реченні виступає обставиною і виділяється комами.
- Дія дієприслівника і присудка завжди стосуються одного й того самого суб’єкта.
Дієприслівник — зручний інструмент для того, щоб описати кілька дій в одному реченні коротко і виразно. Головне — не забувати про правильне вживання і розділові знаки.