Що таке числівник? Пояснюємо простими словами

Ось готова стаття:


Числа оточують нас скрізь — у датах, цінах, адресах, рецептах. Але чи замислювались ви, як ці числа існують у мові? Відповідь проста: за них відповідає окрема частина мови — числівник. Розберімо, що це таке, які бувають види і як правильно їх використовувати.


Що таке числівник

Числівник — це самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? і котрий?

Простіше кажучи: якщо ви говорите п’ять яблук, третій поверх або двоє друзів — ви вживаєте числівник.

Важливо не плутати числівник з іншими словами, що мають числове значення. Треба розрізняти числівники й інші частини мови з числовим значенням:

  • іменники: двійка, трійка, п’ятірка, сотня, половина;
  • прикметники: подвійний, десятковий, восьмирічний;
  • дієслова: подвоїти, потроїти;
  • прислівники: утроє, утричі, по-третє, натроє.


Розряди числівників за значенням

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні числівники

Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання «скільки?» (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих).

Кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та неозначено-кількісні.

Група Що означає Приклади
Власне кількісні Цілі числа два, сорок, сто, мільйон
Дробові Частини від цілого одна третя, дві п’ятих
Збірні Сукупність предметів двоє, троє, семеро
Неозначено-кількісні Приблизну кількість кілька, багато, мало

Збірні числівники позначають певну кількість предметів у їхній сукупності: двоє друзів, трійко кошенят, семеро переможців.

Дробові числівники служать для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого. Наприклад: три чверті, одна десята, дві сьомих.

Порядкові числівники

Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий? котра? котре? Наприклад: перший, п’ятий, двадцять третій, сотий.

Порядкові числівники завжди узгоджуються з іменниками: третій день, перший екзамен, сотий випуск, перша вчителька, перше вікно.


Будова числівників: прості, складні, складені

За будовою числівники поділяють на три типи:

  • Прості — мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий;
  • Складні — у складі два корені: одинадцять, дев’ятнадцять, двадцять, двісті, триста;
  • Складені — містять два і більше окремих числівників: двадцять чотири, тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятий.


Граматичні ознаки числівника

Українські числівники змінюються за відмінками, деякі — за родами та числами.

Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають роду і числа, крім числівників: один, одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Узгодження числівника з іменником

Це одне з найважливіших практичних питань. Ось основні правила:

  • Числівник один (одна, одно, одні) узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: одна шафа, одного будинку, одні ворота.
  • Числівники від п’яти й більше узгоджуються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять троянд, двадцять курсантів, дев’яносто метрів.
  • Після складених числівників іменники узгоджуються з останнім компонентом: сто вісім апельсинів, одна тисяча шістсот три роки.
  • З дробовими числівниками іменники узгоджуються у формі родового відмінка однини: дві третіх року, півтора місяця, півтори дині.


Роль числівника у реченні

Числівник у реченні може бути підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка, означенням.

Приклади:

  • Підмет: П’ять — непарне число.
  • Означення: Перший урок починається о восьмій.
  • Присудок: Двічі два — чотири.
  • Додаток: Поділіть десять на два.

Кількісні й порядкові числівники часто входять до складу стійких висловів — фразеологізмів: п’яте колесо до воза, бути на сьомому небі, сім п’ятниць на тиждень, грати першу скрипку.


Типові помилки у вживанні числівників

Знати визначення — це добре, але важливо ще й не робити помилок на практиці. Ось найпоширеніші:

  1. Неправильне відмінювання складних числівників. У числівниках п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят при відмінюванні змінюються обидві частини: сімдесяти, шістдесятьом.
  2. Помилки з числівниками сорок, дев’яносто, сто. Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх відмінках, крім називного та знахідного, мають однакову форму: сорока, дев’яноста, ста.
  3. Плутанина між половина і пів-. Слово половина — іменник, а не числівник. Числівниками є півтора, півтори, одна друга.
  4. Неузгодженість з іменником. Кажуть п’ять студентів (не “п’ять студенти”), двоє дітей (не “двоє дитини”).


Коротко про головне

Числівник — це не просто “слово-число”. Це повноцінна самостійна частина мови зі своїми розрядами, граматичними формами і правилами вживання. Розуміти, як він працює, корисно не лише на уроках мови, а й щодня — коли ви пишете документи, листи чи просто спілкуєтесь українською грамотно.