Огляд на Лють фільм

Загальна інформація про фільм

Актори та ролі

У головних ролях знімалися Бред Пітт, Шая ЛаБаф, Логан Лерман, Майкл Пенья та Джон Бернтал — усі вони зіграли членів екіпажу американського танка, що воює на території нацистської Німеччини в останні тижні Другої світової війни.

• Бред Пітт — сержант Дон «Вордадді» Коллієр, командир танка
• Логан Лерман — рядовий Норман Еллісон, новобранець без бойового досвіду
• Шая ЛаБаф — навідник Бойд «Бібл» Суон
• Джон Бернтал — заряджаючий Ґрейді «Кун-Ес» Тревіс
• Майкл Пенья — механік-водій Тріні «Ґордо» Гарсія
• Джейсон Айзекс — капітан Ваґонер

Про що фільм: короткий сюжет без спойлерів

У квітні 1945 року війська Західного Альянсу ведуть наступ на території нацистської Німеччини, зустрічаючи запеклий опір. Дон «Вордадді» Коллієр — загартований у боях сержант першого класу армії США з Другої бронетанкової дивізії — командує танком M4 «Шерман» на прізвисько Fury («Лють»).

Після загибелі одного з членів екіпажу на його місце призначають рядового Нормана Еллісона, раніше звичайного друкаря. Команда зневажає Нормана через брак бойового досвіду та відразу до насильства.

Саме крізь очі цього хлопця глядач і потрапляє у жорстоку реальність останніх тижнів найкривавішої війни в історії. Фільм показує не подвиги, а ціну — людську, психологічну, моральну.

Чим «Лють» відрізняється від інших воєнних фільмів

«Лють» можна було б назвати найправдивішим і найнетиповішим для Голлівуду фільмом про війну за останні кілька років: жодного пафосу, жодного чергового порятунку світу американцями — тільки бруд, піт, кров і сльози.

Більшість голлівудських воєнних стрічок грішать патріотичною героїзацією. «Лють» — не про це. Тут немає переможних промов і розвіваючих прапорів. Є п’ять людей у сталевій коробці, яким потрібно вижити.

Битви виглядають жорстко й реалістично — без глянцю, без героїзму, просто бруд, страх і виживання. Місцями фільм важкий, але саме це робить його справжнім. Тут не про перемогу, а про ціну, яку за неї платять.

Що виділяє фільм серед конкурентів:

• Відсутність ідеалізації американських солдатів
• Клаустрофобна атмосфера танкового простору
• Психологічна глибина кожного з п’яти персонажів
• Реальна техніка на зйомках
• Без пропаганди — з обох сторін

Акторська гра та режисура

Значну частину часу в кадрі перебувають лише п’ять акторів, і їм блискуче вдається не тільки реалізувати загальний задум сценариста і режисера, а й змусити глядача майже фізично відчувати тісноту танкового простору, лють швидкоплинного бою і недовгу радість перемоги.

Бред Пітт у ролі «Вордадді» — одна з найсильніших його робіт за останні роки. Його персонаж — не герой і не злодій. Це людина, яка так довго воює, що вже не знає, як жити інакше.

Як і у випадку зі своїми попередніми роботами, режисер сам написав сценарій для драми. Це відчувається — у тексті немає нічого зайвого, кожна сцена працює на розкриття характерів.

Окремої уваги заслуговує Шая ЛаБаф, якого багато хто недооцінює. Заради ролі він пішов на крайнощі: актор особисто вирвав собі зуб у стоматолога, ножем пошкодив собі щоку і тривалий час не митися, щоб максимально увійти в образ.

Технічна сторона: зйомки та автентичність

Одна з головних переваг «Люті» — справжня техніка на знімальному майданчику.

Танк Tiger 131 був взятий із музею Бовінгтон — таким чином, ця модель була вперше показана в кінематографі на основі справжньої бойової машини.

На Еєра вплинула служба ветеранів у його родині та книги, зокрема мемуари Белтона Купера «Death Traps» 1998 року, в яких описуються надзвичайно високі втрати серед американських танкових екіпажів у боях проти краще озброєних німецьких підрозділів.

Це пояснює, чому фільм такий достовірний. Еєр робив домашнє завдання — і це видно в кожній деталі.

Музика

Композитор Стівен Прайс заслужив свою порцію оплесків: його мелодії лунали протягом усього фільму, підтримуючи ту саму напругу і відчуття неминучості, які пронизують кожен кадр.

Касові збори та відгуки критиків

«Лють» вийшов 17 жовтня 2014 року від Sony Pictures та зібрав у світовому прокаті понад $211 мільйонів, отримавши переважно позитивні рецензії.

Рейтинг «Люті» за версією IMDb складає 7.65. На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 76% на основі 260 рецензій із середнім балом 7 із 10.

Кінокритики і глядачі в цілому залишилися вдячні режисерові за відсутність у фільмі політично спірних моментів і демократичний підхід до викладу фактів.

Що не сподобалось глядачам

Навіть у хорошого фільму є слабкі місця:

• Деякі глядачі відзначають, що режисер у фіналі все ж не втримався і перетворив оборону знерухомленого танка на щось схоже на фентезі: німці до самого ранку не можуть з близької відстані потрапити у Дона Коллієра, якого на даху танка видно як на долоні.
• Екшн-сцени майже натуральні й реалістичні — «майже», бо ефектів від пострілів все-таки було забагато: часом виникає відчуття, що це не бій середини минулого століття, а якісь «Зоряні війни».

Висновок: чи варто дивитись?

«Лють» — це не розважальний бойовик із попкорном. Це важке, чесне кіно, яке не дає розслабитись ні на хвилину.

«Лють» — потужне кіно про війну без прикрас. Після нього залишається відчуття виснаження, але й поваги до тих, хто витримав.

Кому рекомендується:

• Поцінителям реалістичного воєнного кіно
• Фанатам якісної акторської гри
• Тим, кого цікавить психологія людини на війні
• Глядачам, яким набридли голлівудські кліше про «героїчних американців»

Кому може не підійти:

• Тим, хто чутливий до жорстоких сцен
• Шанувальникам класичних екшн-блокбастерів без глибини

«Лють» — це фільм, після якого не хочеться одразу перемикати канал. Він змушує думати. А це, мабуть, найкраще, що може зробити хороше кіно.