Огляд на фільм Ущелье

Загальна інформація про фільм

Про що фільм: сюжет без спойлерів

Два елітні снайпери отримують незвичне завдання від таємної організації в особі Бартоломью (Сігурні Вівер): впродовж року охороняти протилежні сторони глибокої ущелини, прихованої від супутників, десь у Північній півкулі.

Американець Ліваї Кейн (Майлз Теллер) — ветеран із ПТСР, який втратив сенс у житті. Литовська найманиця Драса (Аня Тейлор-Джой) — холоднокровна агентка на службі Москви, яка ховається після провального завдання. Вони розміщуються у двох вежах по різні боки ущелини та не мають права спілкуватися одне з одним.

Але самотність бере своє. Герої починають обмінюватися записками, потім грають у шахи та барабанять — кожен у своїй вежі. Поступово симпатія переростає в щось більше. А потім обидва опиняються на дні ущелини, де їх чекають мутовані істоти, старі лабораторії та страшна правда про місію.

Жанровий мікс: що вийшло, а що ні

Скотт Дерріксон відомий передусім як майстер хорору — «Синістер», «Чорний телефон», «Шість демонів Емілі Роуз». В «Ущелині» він намагається зіграти одразу в кілька жанрів:

• Романтика — перша половина фільму цілком у форматі ромкому: листування через ущелину, тихі моменти, ліричні монологи
• Бойовик — динамічні сцени відстрілу монстрів, погоня по вертикальній скелі з вантажівкою часів Другої світової
• Хоррор — мутанти з ущелини, яких називають «порожні люди», атмосфера біохоррору
• Шпигунський трилер — конспірологічна підоснова з корпорацією Darklake та її генетичними експериментами

Проблема в тому, що жодна з цих ліній не отримує повного розвитку. Фільм стрибає між жанрами, не даючи жодному «дозріти». Любителів чистого хоррору розчарують рідкісні скримери та слабка інтрига. Шанувальники романтики можуть здивуватися монстрам посеред ніжної сцени.

Актори: головний козир фільму

Аня Тейлор-Джой та Майлз Теллер

Найсильніша сторона «Ущелини» — акторський дует. Тейлор-Джой і Теллер — друзі в житті, і це відчувається на екрані. Їхня хімія найкраще працює в моменти дистанційного флірту та у бойових сценах.

Цікаві деталі:

• Коли герої грають у шахи — це відсилка до серіалу «Хід королеви» з Тейлор-Джой
• Барабанне соло Теллера — натяк на його роль у «Одержимості»
• Ліваї пише вірші й навіть складає поему для Драси — She Collapsed the Night

Сігурні Вівер

Невелика, але потужна роль. Сам факт присутності зірки «Чужого» у фільмі з монстрами — вже неявна гарантія якості.

Візуальна складова та саундтрек

Оператор Дан Лаустсен, який знімав кілька частин «Джон Вік», забезпечив фільму стильну картинку. Дизайн ущелини та її мешканців виконаний ретельно — є версії, що художники надихалися роботами польського живописця Здзіслава Бексинського.

Трент Резнор і Аттікус Росс (Nine Inch Nails), які писали музику до «Дівчини з татуюванням дракона» та «Вбивці», створили саундтрек, що підсилює напругу. Особливо ефектно він звучить у сценах на дні ущелини — там атмосфера нагадує «Аннігіляцію» Алекса Ґарленда.

Що залишилося за кадром: концовка та її сенс

Не занурюючись у спойлери надто глибоко: герої дізнаються правду про ущелину — там проводились біологічні експерименти після Другої світової, витік речовин спричинив мутації людей, тварин і рослин. Корпорація Darklake роками збирала зразки ДНК, не знищуючи об’єкт.

Фінал передбачуваний, але емоційно влучний. «Ущелина» — це насамперед історія двох людей, які втратили себе й знайшли одне одного в найнеможливіших умовах.

Кому варто дивитися, а кому — ні

Варто дивитися, якщо ви:

• Любите жанрове кіно в дусі бойовиків 90-х і 2000-х
• Цінуєте харизматичних акторів більше, ніж бездоганний сценарій
• Шукаєте фільм на вечір удвох, де є і романтика, і екшен
• Фанати «Аннігіляції», «Мли» або «Обителі зла»

Краще пропустити, якщо ви:

• Очікуєте серйозного хоррору — PG-13 не дасть справжнього переляку
• Чутливі до передбачуваних сюжетів і кліше
• Хочете глибокої драми або оригінального висловлювання

Підсумок

«Ущелина» — не шедевр і не проходняк. Це чесне жанрове кіно, яке знає свої межі й не намагається їх перейти. Фільм виграє завдяки харизмі Теллера та Тейлор-Джой, стильній картинці та атмосферному саундтреку Резнора й Росса. Програє через слабкий другий акт, передбачуваний фінал і хоррор-складову, яка не встигає як слід розкритися.

Для вечірнього перегляду — ідеальний вибір. Для тих, хто шукає наступну класику жанру, — не той фільм.

Оцінка редакції: 7/10