Огляд на фільм Німфоманка

Загальна інформація про фільм

Характеристика Деталі
Жанр Еротична драма
Рік випуску 2013
Режисер Ларс фон Трієр
Сценарист Ларс фон Трієр
Продюсер Луїза Вест
Оператор Мануель Альберто Кларо
Головні актори Шарлотта Генсбур, Стеллан Скарсгорд, Стейсі Мартін, Шайа ЛаБаф
Країни виробництва Данія, Німеччина, Франція, Бельгія, Великобританія
Тривалість ~4 години (дві частини)
Бюджет $4,7 млн
Рейтинг IMDb 6.9/10
Рейтинг Rotten Tomatoes 95% (1 частина)
Прем’єра в Україні 20 лютого 2014 (1 частина)


Про що цей фільм

«Німфоманка» — масштабна двосерійна драма, яка розповідає про жінку на ім’я Джо, котра поставила собі діагноз — німфоманія. Холодного зимового ранку немолодий холостяк Селіґман (Стеллан Скарсгорд) знаходить у провулку побиту жінку в напівпритомному стані. Він забирає її до себе додому, і Джо починає розповідати йому свою історію — від дитинства до п’ятдесяти років.

Фільм поділено на вісім розділів, які охоплюють усі ключові епізоди її життя. Паралельно з розповіддю Джо, Селіґман — начитана інтелектуальна людина — проводить численні паралелі з мистецтвом, релігією, природознавством та історією.


Сюжет: Частина перша

У першій частині глядач знайомиться з Джо в молодості — її роль виконує дебютантка Стейсі Мартін. Дівчина з раннього віку відкриває для себе сексуальність: перший досвід виявляється болючим і залишає глибокий слід. Він призводить до трьох наслідків:

  • відрази до чоловічої статі загалом
  • невіри в кохання як таке
  • парадоксальної залежності від сексу

Джо та її подруга вигадують гру: перемагає та, хто переспить з найбільшою кількістю пасажирів в одному поїзді. Дорослішаючи, Джо колекціонує коханців і класифікує їх за власною системою. Єдина людина, яку вона по-справжньому любить — це батько.

Одна з найбільш обговорюваних сцен першої частини — епізод з Умою Турман, яка грає дружину одного із залицяльників Джо. Жінка, дізнавшись про зраду, приходить до Джо з дітьми. Сцена вибудовується абсурдно і гротескно — і саме в цьому її сила.


Сюжет: Частина друга

У другій частині Джо (вже в зрілому віці — її знову грає Шарлотта Генсбур) намагається повернути втрачену чутливість. Вона відвідує садомазохіста К. (Джеймі Белл), візити до якого поступово витісняють усе решту — включно з материнством.

Ключові події другої частини:

  • Джо залишає сина і чоловіка, обираючи власне бажання
  • Вона влаштовується до кримінальної структури, де використовує свій досвід для роботи колектора
  • З’являється П. (Міа Гот) — молода дівчина, яка стає учнем і коханкою Джо
  • Фінал — зрада і жорстоке фізичне насильство з боку Жерома

Саме після цього побиття Джо опиняється в тому самому провулку, де її і знаходить Селіґман.


Актори та ролі

Головні персонажі

  • Шарлотта Генсбур — Джо (дорослий вік). Генсбур грає стримано, з холодною точністю, що робить її персонажа переконливим і моторошним водночас.
  • Стейсі Мартін — молода Джо. Дебют у великому кіно, який одразу привернув увагу критиків.
  • Стеллан Скарсгорд — Селіґман, асексуал-інтелектуал, який слухає і коментує.
  • Шайа ЛаБаф — Жером, чоловік Джо і центральна чоловіча фігура її життя.

Другорядні ролі

  • Ума Турман — місіс Х, сцена якої стала однією з найяскравіших у фільмі
  • Джеймі Белл — К., садомазохіст
  • Крістіан Слейтер — батько Джо
  • Вілем Дефо — Л., кримінальний босс
  • Міа Гот — П., учениця і коханка


Як знімали фільм: технічна сторона

Фільм знімали в Великобританії, хоча дія умовно відбувається у 80-х роках. Цікаво, що Трієр наполягав на скандинавському акценті в мові акторів — навіть під час репетицій.

Щодо відвертих сцен: зйомки організовували так, що актори та дублери-порноактори знімалися окремо, а потім зображення монтувалося — верхня частина тіла реального актора, нижня — дублера. Використовувався цілий арсенал штучних реквізитів.

Фільм вийшов у двох версіях:

  • Прокатна — скорочена, по ~2 години кожна частина
  • Режисерська — повна, розширена; перша частина показана на Берлінале, друга — на Венеційському кінофестивалі


Що говорять критики

Фільм отримав суперечливі, але переважно позитивні оцінки:

  • Rotten Tomatoes: 95% за першу частину та 83% за другу
  • Metacritic: 80/100 за обидві частини
  • IMDb: 6.9 і 6.7 відповідно

Критики відзначають сміливість режисера у змішуванні прекрасного і огидного, а також іронічну глибину діалогів між Джо і Селіґманом. Окремо хвалять Уму Турман і Шарлотту Генсбур.

Головна претензія — надмірне захоплення псевдоінтелектуальними паралелями та езотеричними відступами, які подеколи нагадують пародію.


Нагороди

  • Премія «Боділь» 2014 — найкраща жіноча роль (Шарлотта Генсбур)
  • Номінації: найкращий фільм, найкращий актор (Скарсгорд), найкраща актриса другого плану (Турман), найкращий актор другого плану (Белл)
  • Номінація на премію Європейської кіноакадемії — найкращий фільм, найкраща чоловіча та жіноча роль


Варто дивитися чи ні

«Німфоманка» — це не еротика заради еротики. Це тривала розмова про бажання, самотність, провину і свободу — з усіма характерними для Трієра протиріччями. Фільм залишає більше питань, ніж дає відповідей, і саме в цьому його цінність.

Дивіться, якщо:

  • вас цікавить авторське кіно з сильною акторською грою
  • ви готові до провокаційного, але змістовного контенту
  • вам подобаються фільми, які змушують думати після перегляду

Не варто дивитися, якщо:

  • ви шукаєте просте розважальне кіно
  • відверті сцени вас відштовхують, а не цікавлять у художньому контексті