У Запорізького залізорудного комбінату з’явився новий керівник

На Запорізькому залізорудному комбінаті, містоутворюючому підприємстві Дніпрорудного, змінилося керівництво. Рішенням наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК» з 1 липня на посаду голови правління – генерального директора обрано Дмитра Колеснікова. Він змінив на цій посаді Михайла Короленка, який очолював підприємство з 2014 року.

Новим генеральним директором ЗЗРК став Дмитро Колесніков

Разом зі зміною керівника сталися ротації і у складі директорів за напрямками. Так, на посаду члена правління – технічного директора замість Сергія Полторащенка рішенням наглядової ради підприємства обрано Андрія Карнауха, на посаду члена правління – комерційного директора замість Андрія Манакова обрано Василя Варавку, а на посаду члена правління – директора з будівництва та реконструкції замість Андрія Карнауха обрано Павла Мірошніченка. 

Що відомо про нового очільника Запорізького залізорудного комбінату?

Дмитро Валерійович Колесніков народився 27 березня 1972 року у Кривому Розі.

Закінчив Державну металургійну академію України (1992–1998) за спеціальністю інженер-металів («Обробка металів»), а також Київський національний економічний університет (2000­–2002) за спеціальністю економіст («Економіка підприємства»).

Дмитро Колесніков двічі обирався народним депутатом України

Трудовий шлях розпочав у 1992 році з посади слюсаря-ремонтника, вальцювальника Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь». У різні роки працював інженером 2-ї категорії, старшим механіком ВАТ «Славутич»; головним механіком ПП «Володимир»; слюсарем-ремонтником, механіком дільниці, заступником начальника цеху, начальником цеху, головним механіком ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат»; заступником директора з закупівель, директором з закупівель та логістики ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат»; виконавчим директором ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат».

У 2006 році розпочав діяльність на державних посадах, зокрема першого заступника Криворізького міського голови.

З 2006 по 2007 роки працював першим заступником Міністра промислової політики України.

З 11 березня 2010 року по 9 грудня 2010 року був міністром промислової політики України в уряді Миколи Азарова.

З 23 грудня 2010 року по 24 грудня 2012 року обіймав посаду голови Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

24 грудня 2012 року по 27 лютого 2014 року очолював Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

Двічі обирався народним депутатом України: у 2007 році – 6-го скликання від Партії регіонів та у 2014 році – 8-го скликання від «Опозиційного блоку».

З ім’ям Дмитра Колеснікова також пов’язано декілька гучних скандалів:

  • 26 січня 2014 року під час мітингу під будівлею Дніпропетровської ОДА кілька сотень молодиків, які мали при собі кийки і травматичну зброю, спровокували бійку і закидали мітингувальників та журналістів камінням, льодовими брилами та димовими шашками, а також прицільно стріляли по журналістах і били відеокамери телеоператорам. Банду тітушок, які коїли кримінальні злочини під стінами адмінбудівлі, очільник області Дмитро Колесніков назвав «народними дружинниками».
  • Був одним з 59 депутатів, які у 2017 році підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей. Нагадаємо, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
Ім’я Дмитра Колеснікова пов’язане з кількома гучними скандалами
  • 18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, які голосували проти закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
  • У 2018 році разом з колишнім нардепом від «Опозиційного блоку» Олександром Вілкулом звинувачувався за ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. Але після скерування справ до суду обвинувачення змінили на ч.2 ст.367 (службова недбалість) ККУ, що є вже злочином середньої тяжкості і зі строками давності 5 років. Це дозволило захисту клопотати про закриття справ. Дмитру Колеснікову інкримінували, що, перебуваючи за часів президента Януковича головою Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном, він затвердив зміни до переліку майна держпідприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади», що не підлягає приватизації, куди не було включено дві будівлі. У подальшому ці об’єкти продали і завдали збитків державі на понад 16 млн грн.
  • 17 грудня 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили народному депутату України 8-го скликання Дмитру Колеснікову про підозру у незаконному отриманні 738,74 тисяч гривень компенсації з державного бюджету за оплату житла шляхом зловживання службовим становищем. Його дії було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. За даними слідства, впродовж грудня 2014 – жовтня 2018 років екснардеп незаконно отримав із державного бюджету компенсацію витрат на винайм номеру у готелі «Київ» у сумі 738,74 тисяч гривень нібито через те, що не мав власного житла в столиці. Однак, як встановили детективи, насправді власне житло в столиці у народного депутата було і він свідомо приховав цей факт.

 

Олена Драгун, МедіаЦЕнтр Енергодар

Оставьте ответ

Ваш электронный адрес не будет опубликован.

X