Хто з енергодарців має право на безоплатні соціальні послуги: коментар спеціаліста

Днями в енергодарських групах соцмережі Facebook з’явилася інформація про буцімто запровадження платних соціальних послуг місцевим управлінням праці та соціального захисту населення. У пості йшлося про допомогу в побуті: допомогу у самообслуговуванні, у пересуванні в побутових умовах, у веденні домашнього господарства та організації взаємодії з іншими фахівцями та службами.

Автор посту стверджував, що держава надає ці послуги безкоштовно, тоді як соцпрацівники начебто озвучили прайс за кожну послугу. Більш того, пенсіонери, які потребують цієї допомоги та отримують мінімальну пенсію, як і раніше, буцімто будуть обслуговуватись безкоштовно, а ті, хто мають більш високі доходи, мають сплачувати «добровільні пожертвування» за допомогу.

То як воно є насправді?

Хто з енергодарців має право на безоплатні соціальні послуги: коментар спеціаліста

Ситуацію прокоментувала заступниця начальника УПСЗН, директорка територіального центру Оксана Мозжиліна, зауваживши, що викладена інформація не відповідає дійсності: «На жаль, автор, не ознайомившись з нормативними документами, положеннями та порядками, які регулюють надання соціальних послуг, коментує організацію надання платних соціальних послуг».

Оксана Володимирівна зазначила, що платні соціальні послуги надаються в Україні з 2009 року. І Енергодар – єдине місто в Запорізькій області, де послуги надавались безоплатно, за рахунок бюджетних коштів. Однак на обслуговування приймалися громадяни, в яких немає рідних.

З прийняттям Закону України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року №2671-VIII право на отримання соціальної допомоги отримали всі особи/сім’ї, які перебувають у складних життєвих ситуаціях та потребують такої допомоги.

Оксана Мозжиліна навела основні положення цього закону. Відповідно до ст. 28 соціальні послуги надаються:

1) за рахунок бюджетних коштів;

2) з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг;

3) за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.

  1. Надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають соціальні послуги:

1) за рахунок бюджетних коштів:

а) незалежно від доходу отримувача соціальних послуг:

– особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, – всі соціальні послуги;

– іншим категоріям осіб – соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово);

б) отримувачам соціальних послуг, крім зазначених у пункті 1 цієї частини, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб, – всі соціальні послуги.

  1. З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.
  2. За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

  1. Середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
  2. У разі залучення до надання соціальних послуг надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо) оплата соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів, у тому числі з установленням диференційованої плати, здійснюється шляхом компенсації надавачам вартості таких послуг.
  3. Уповноважені органи системи надання соціальних послуг, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону, мають право приймати рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж передбачені частиною другою цієї статті.
  4. Рішення про звільнення отримувача соціальних послуг від плати за соціальні послуги, що надаються надавачами соціальних послуг недержавного сектору, приймається такими надавачами самостійно.
  5. Розмір плати за соціальні послуги визначає надавач соціальних послуг залежно від змісту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги затверджується Кабінетом Міністрів України.

Додаткову інформацію можна отримати в управлінні праці та соціального захисту населення за адресою: вул. Козацька, 17, або за телефоном: 6-99-98.

МедіаЦентр Енергодар

Читайте також: Енергодарці на одну ніч залишаться без води

Оставьте ответ

Ваш электронный адрес не будет опубликован.

X