Автор Admin 
Зміст:
Що таке договір довічного утримання: пояснюємо простими словами
Що це взагалі таке
Уявіть ситуацію: літня людина живе сама, не має близьких родичів, але має квартиру. Їй потрібна допомога — хтось повинен купувати продукти, платити за комунальні послуги, доглядати у разі хвороби. Саме для таких випадків і існує договір довічного утримання.
Договір довічного утримання (догляду) — це різновид договорів відчуження майна, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Простіше кажучи: ви передаєте своє майно людині, а вона в обмін на це доглядає за вами до кінця вашого життя.
Хто може бути сторонами договору
У договорі довічного утримання є дві сторони:
Відчужувач — той, хто передає майно:
- Відчужувачем за договором довічного утримання (догляду) може бути будь-яка дієздатна фізична особа, яка досягла повноліття, або юридична особа.
- Як правило, такому виду договору віддають перевагу самотні люди похилого віку або ті, хто позбавлений опіки та піклування близьких.
Набувач — той, хто бере на себе зобов’язання доглядати:
- Набувачем може бути як фізична, так і юридична особа. Якщо набувач — фізична особа, то вона має бути дієздатною та повнолітньою.
- Набувачем може бути і кілька фізичних осіб одночасно.
Яке майно можна передати за договором
За цим договором можна передати:
- квартиру або її частину;
- житловий будинок або його частину;
- інше нерухоме майно (земельна ділянка, гараж тощо);
- рухоме майно, яке має значну цінність (автомобіль, цінні папери тощо).
Що набувач зобов’язаний робити
У договорі довічного утримання можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду, якими набувач має забезпечувати відчужувача.
На практиці перелік обов’язків набувача може включати:
- забезпечення харчуванням;
- оплату комунальних послуг та ліків;
- надання житла (у тому числі у переданій квартирі);
- медичний догляд та супровід до лікарів;
- прибирання та побутове обслуговування;
- моральну підтримку та спілкування.
Крім того, особа, яка здійснює піклування, зобов’язана у разі смерті поховати відчужувача, навіть якщо це не було передбачено договором.
Потрібно чітко прописати обов’язки набувача: яку саме допомогу він має надавати, як часто та в якій формі.
Як правильно оформити договір
Такий договір укладається обов’язково у письмовій формі та посвідчується нотаріусом, а недотримання цього правила може потягнути за собою його недійсність.
Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Після оформлення важливо розуміти одну ключову деталь: після того, як право власності зареєстровано на набувача, нотаріус накладає заборону на відчуження майна — тобто набувач є власником, але не може передавати майно комусь або продавати його.
Порівняння з дарування та заповітом
| Критерій | Договір довічного утримання | Договір дарування | Заповіт |
|---|---|---|---|
| Момент переходу власності | Відразу після реєстрації | Відразу після підписання | Після смерті заповідача |
| Зобов’язання отримувача | Є (догляд, утримання) | Відсутні | Відсутні |
| Захист для власника майна | Високий | Низький | Відсутній за життя |
| Можливість скасування | Так, через суд | Обмежено | Так, у будь-який час |
Договір дарування є безоплатним, і дарувальник відповідно не може вимагати від обдаровуваного вчиняти будь-які дії на свою користь.
Укладаючи ж договір довічного утримання, фізична особа отримує можливість забезпечити собі довічний догляд, оскільки в самому договорі передбачаються конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.
Що відбувається при смерті або невиконанні зобов’язань
Смерть відчужувача
Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача. Для цього набувач подає нотаріусу свідоцтво про смерть та примірники договору.
Смерть набувача
У разі смерті набувача — фізичної особи — її обов’язки переходять до спадкоємців. Якщо спадкоємців немає або всі відмовились від спадщини — договір довічного утримання припиняється, а майно повертається відчужувачу.
Невиконання зобов’язань набувачем
У разі розірвання договору у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
При цьому витрати, зроблені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
Основні ризики — для обох сторін
Ризики несе як відчужувач (сторона, що передає майно), так і набувач.
Ризики для відчужувача:
- Набувач може не виконувати свої зобов’язання належним чином.
- Відчужувач може просити розірвати договір у випадку, коли набувач не виконує зобов’язання. Однак тут потрібно збирати докази та ґрунтовно все доводити.
Ризики для набувача:
- Навіть випадкова втрата чи пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє останнього від взятих на себе обов’язків.
- На майно, передане набувачу за договором довічного утримання, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Коли варто укладати цей договір
Якщо людина потребує постійного обслуговування та підтримки, але не має рідних, які могли б їй допомогти, вона може укласти договір довічного утримання. У тому разі, якщо основною метою є отримання відповідної допомоги від сторонньої особи, оптимальним є саме укладення договору довічного утримання (догляду).
Головне правило — уважно підійти до вибору утримувача і детально обговорити всі умови договору. Не поспішайте, проконсультуйтеся з юристом перед підписанням, і обов’язково фіксуйте всі домовленості письмово у тексті самого договору.