Автор Admin 
«Лоліта» — один із найвідоміших і найсуперечливіших романів XX століття, написаний Володимиром Набоковим та опублікований у 1955 році. Роман двічі потрапив на великий екран: у 1962 році за режисури Стенлі Кубрика, і у 1997-му — в постановці Едріана Лайна. Обидві екранізації породили гучні дискусії та залишили слід в історії кінематографу.
Лоліта (1962) — класика Стенлі Кубрика
Загальна інформація про фільм
| Параметр | Деталі |
|---|---|
| Рік випуску | 1962 |
| Жанр | Психологічна комедійна драма |
| Режисер | Стенлі Кубрик |
| Сценарій | Володимир Набоков, Стенлі Кубрик |
| Продюсер | Джеймс Б. Гарріс |
| Актори | Джеймс Мейсон, Шеллі Вінтерс, Сью Лайон, Пітер Селлерс |
| Країна | Велика Британія, США |
| Тривалість | 152 хвилини |
| Бюджет | $2 000 000 |
| Касові збори | $9 250 000 |
| Рейтинг IMDb | 7.5 |
Сюжет
Фільм починається з прологу: Гумберт Гумберт приходить у занедбаний маєток і вбиває Клера Квілті. Після цього дія переноситься на чотири роки назад.
Гумберт — професор французької літератури, емігрант із Європи — приїжджає в містечко Рамсдейл і знімає кімнату у вдови Шарлотти Гейз. Побачивши її дванадцятирічну дочку Лоліту в саду, він вирішує залишитися. Щоби бути поруч із дівчинкою, він одружується на Шарлотті, яка не здогадується про справжні мотиви чоловіка.
Шарлотта випадково знаходить щоденник Гумберта і дізнається правду. Вона вибігає з дому і гине під колесами автомобіля. Гумберт забирає Лоліту з літнього табору, повідомивши, що мати захворіла. Починається тривала подорож країною, яка незабаром переростає в стосунки між ними. Згодом Лолітою цікавиться Клер Квілті, і вона зрештою їде з ним. Через кілька років Гумберт отримує від неї листа з проханням про гроші — вона вагітна і живе у злиднях. Гумберт знаходить Квілті і вбиває його, після чого помирає у в’язниці в очікуванні суду.
Що варто знати про версію Кубрика
- Набоков написав для фільму 400-сторінковий сценарій, але в підсумковий варіант увійшло не більше 20% його роботи.
- Через жорстку цензуру того часу сексуальні сцени були або вирізані, або значно пом’якшені.
- Кубрик зробив акцент на чорному гуморі й психологічному напруженні, а не на провокації.
- Пітер Селлерс у ролі Квілті отримав особливе визнання — його перевтілення в різних персонажів стало однією з найяскравіших частин фільму.
- Девід Лінч назвав цю картину своєю улюбленою роботою Кубрика, а образ Сью Лайон, за деякими версіями, надихнув на створення Лори Палмер із «Твін Пікс».
Лоліта (1997) — версія Едріана Лайна
Загальна інформація про фільм
| Параметр | Деталі |
|---|---|
| Рік випуску | 1997 |
| Жанр | Психологічна драма, мелодрама |
| Режисер | Едріан Лайн |
| Сценарій | Стефен Шифф (за романом Набокова) |
| Продюсер | Маріо Кассар, Джоел Майклс |
| Актори | Джеремі Айронс, Домінік Суейн, Мелані Гріффіт, Френк Ланджелла |
| Композитор | Енніо Морріконе |
| Країна | США, Франція |
| Тривалість | 137 хвилин |
| Бюджет | $62 000 000 |
| Касові збори | $1 071 255 |
| Рейтинг IMDb | 6.8 |
Сюжет
1947 рік. Гумберт Гумберт, вихований і освічений викладач французької літератури, приїжджає до Нової Англії та знімає кімнату у вдови Шарлотти Гейз. Там він знайомиться з її дванадцятирічною дочкою Долорес, яку всі кличуть Лолітою. Образ дівчинки нагадує йому про першу юнацьку любов — Аннабель, яка померла від тифу в чотирнадцять років.
Шарлотта закохується в Гумберта і ставить перед ним ультиматум: або шлюб, або він залишає її дім. Гумберт погоджується. Поки Лоліта перебуває в літньому таборі, Шарлотта знаходить щоденник чоловіка, де він відверто описує свої почуття до її дочки. У гніві вона вибігає надвір і гине під колесами автомобіля.
Гумберт стає офіційним опікуном Долорес. Він забирає її з табору, і між ними розвиваються стосунки. Гумберту здається, що їх хтось переслідує, — і це справді так: Клер Квілті, драматург і педофіл, давно поклав оком на Лоліту. Зрештою він забирає дівчину з лікарні, видавши себе за її родича.
Через три роки Гумберт отримує листа від Долорес: вона одружена, вагітна, потребує грошей. Вона розповідає правду про Квілті: той вимагав від неї участі в порнозйомках, і вона відмовилась. Гумберт залишає їй $4 000 і від’їжджає. Він знаходить Квілті й убиває його. Пізніше Гумберт помирає у в’язниці від серцевого нападу, а Долорес — під час пологів того ж року.
Що варто знати про версію Лайна
- На роль Лоліти було відібрано з-поміж 2500 акторок; серед претенденток були Крістіна Річчі, Наталі Портман і Мелісса Джоан Харт.
- На роль Гумберта розглядали Дастіна Гоффмана і Ральфа Файнса.
- Фільм вважається більш наближеним до оригінального роману, ніж версія Кубрика.
- Через скандальну тему картина тривалий час не могла знайти дистриб’ютора в США і вийшла там лише на відео.
- Музика Енніо Морріконе стала одним із найбільш хвалених елементів фільму.
Порівняння двох екранізацій
| Критерій | 1962 (Кубрик) | 1997 (Лайн) |
|---|---|---|
| Вірність роману | Часткова | Висока |
| Тон | Чорна комедія | Драма |
| Цензура | Жорстка | Помірна |
| Рейтинг IMDb | 7.5 | 6.8 |
| Касові збори | $9,25 млн | $1,07 млн |
| Музика | Нельсон Рідл | Енніо Морріконе |
Висновок
Обидва фільми по-своєму цінні. Версія Кубрика — це зразок тонкої режисури, де найбільший ефект досягається не показом, а натяком. Версія Лайна — більш відверта і ближча до духу роману, але так і не здобула широкої аудиторії через проблеми з прокатом. Якщо вас цікавить психологічна глибина і акторська гра — обидві картини варті уваги, але з розумінням контексту та зрілим сприйняттям теми.