Огляд на фільм Мавка

Загальна інформація про фільм

Що це за фільм і звідки він з’явився

«Мавка. Справжній міф» належить до всесвіту мультфільму «Мавка. Лісова пісня» студії Animagrad, який вийшов на екрани у 2023 році. Анімаційний проєкт став найкасовішим українським фільмом, зібравши рекордні 156 млн грн. Логічно, що продовження у форматі ігрового кіно стало лише питанням часу.

В обох випадках автори наполягають, що їхні твори не мають стосунку до «Лісової пісні» Лесі Українки. Фільм є абсолютно оригінальною історією та спирається на український фольклор, а не на культову драму-феєрію.

Гала-прем’єра відбулася 22 лютого 2026 року в Національному палаці мистецтв «Україна». Вперше за всю історію свого існування на один вечір Палац перетворився на величезний кінотеатр, де в одному залі зібралися одночасно 3500 глядачів.

Сюжет фільму

Шестеро студентів-біологів разом із викладачем Борисом Олександровичем вирушають у лісову експедицію. Перед тим як зануритись у лісові хащі, вони заходять у місцевий бар, де їх попереджають, що у Русалчин тиждень не варто наближатись до озера.

Події розгортаються під час Русалчиного тижня — часу, коли, за легендами, межа між світом людей і міфічних істот стає тоншою.

Одна з мавок (Аріна Бочарова) вполювала студента Лук’яна (Іван Довженко), проте замість того, щоб занапастити хлопця, закохується у нього.

Хто такі мавки в цьому фільмі

Фільм показує мавок не як казкових берегинь, а як небезпечних лісових істот — душі дівчат, що загинули трагічно й тепер живляться людською енергією.

Мавки тут не ліричні берегині лісу. Вони мають темне та непросте минуле, жадають помсти та здатні на дуже радикальні вчинки.

Режисер і знімальна команда

Режисеркою стрічки стала Катерина Царик, для якої «Мавка» стала дебютом у повнометражному кіно. Раніше вона знімала музичні кліпи.

Зйомки проходили в реальних локаціях: лісах Голосіївського парку, Жуковому острові, Пирогові та Коростишівському каньйоні. Підводні сцени створювали в природних водоймах, що додало автентичності візуальному ряду.

До роботи над фільмом залучили етнолога Володимира Галайчука, щоб максимально точно передати деталі української демонології.

Акторські роботи

Серед усіх найбільше виділяються Аріна Бочарова та Іван Довженко — їхня екранна взаємодія виглядає природно, а між персонажами відчувається певна хімія. Завдяки цьому романтична лінія працює краще, ніж багато інших елементів фільму.

Хотілося б, щоб їм трапились добрі та складні ролі — вони того варті. Приємно, що це можна сказати і про акторів другого плану.

Акторський склад стрічки переважно складається з молодих виконавців, для багатьох із яких це одна з перших великих ролей. Сучасний український кінематограф дуже потребує молодих акторів, які справді хочуть працювати у цій індустрії.

Що вдалося, а що — ні

Сильні сторони фільму

• Візуальна складова — одна з головних сильних сторін: вдало підібрані локації, природа працює на атмосферу, а ліси, озера й туманні галявини створюють казковий настрій.
• Окреме захоплення викликає візуальна частина: мальовничі українські пейзажі та гіпнотичні костюми мавок і русалок від Анни Осмєхіної тримають увагу глядача до фінальних титрів.
• Природна хімія між головними акторами та переконлива романтична лінія.
• Автентичний фольклорний матеріал, підкріплений консультацією етнолога.

Слабкі сторони фільму

• Головна проблема — у сценарії: він досить передбачуваний, і багато сюжетних поворотів легко вгадуються задовго до того, як відбуваються на екрані.
• Більшість персонажів прописані поверхнево, без складних характерів або внутрішніх конфліктів, а деякі мотивації виглядають нелогічними.
• Повна відсутність режисерського бачення: немає нагнітання емоцій, саспенсу, відчуття магії.
• Продактплейсмент присутній і подекуди виглядає неорганічно.

Для кого цей фільм

Фільм, без сумніву, розрахований насамперед на підлітків: це романтичне фентезі у дусі «Сутінків». Глядачі, які люблять містику, заборонене кохання і красиву природну картинку — отримають своє задоволення.

«Мавка. Справжній міф» залишає після себе змішані враження: це амбітна спроба показати українське фентезі у форматі ігрового кіно, фільм красивий та атмосферний, але слабкий сценарій і недостатньо глибокі персонажі не дозволяють стрічці повністю реалізувати свій потенціал.

Підсумок

«Мавка. Справжній міф» — це важливий крок для українського кінематографа, навіть попри очевидні недоліки. Саме через такі проєкти український кінематограф поступово вчиться працювати з жанром фентезі та шукати власний стиль. Подивитись варто — хоча б заради краси українського лісу на великому екрані та двох молодих акторів, за якими однозначно цікаво спостерігати.