Якщо ви шукаєте «Щиголь фільм», будьте готові до несподіванки: під цією назвою існують дві абсолютно різні картини. Одна — це голлівудська драма 2019 року за романом Донни Тартт, інша — французька сімейна комедія 2025 року. Розберемо обидві докладно.
Щиголь (2025) — французька сімейна комедія
Основна інформація
| Параметр | Деталі |
|---|---|
| Оригінальна назва | Le panache |
| Рік випуску | 2025 |
| Країна | Франція |
| Жанр | Комедія, сімейний |
| Режисер | Дженіфер Девольдере |
| Сценарист | Дженіфер Девольдере |
| Головні ролі | Хосе Гарсія, Йоахім Арсегель, Ауре Атіка |
| Тривалість | 1 год. 33 хв. |
| Студія | SND films / 74 films |
| Прем’єра в Україні | 06.02.2025 |
| Рейтинг глядачів | 6.7 / 10 |
| Вікове обмеження | 12+ |
Про що цей фільм
14-річний сором’язливий Колін переходить у нову школу — типова ситуація, яка для підлітка рівнозначна маленькій катастрофі. Новий клас, нові правила, страх виявитися аутсайдером. Але все змінює харизматичний учитель французької мови містер Деварсо, який не дає Коліну сховатися у власній мушлі.
Завдяки наполегливості вчителя хлопець знаходить друзів і разом з ними ставить перед собою сміливу мету — вийти на шкільну сцену та зіграти роль Сірано де Бержерака перед усією школою.
Чим цікавий фільм
Це тепла, легка історія про подолання страхів і силу людського підтримки. Фільм не намагається бути глибокою філософською драмою — він просто чесно розповідає про підліткові труднощі, дружбу і те, як один правильний дорослий може змінити траєкторію чиєїсь долі.
Кому підійде:
- Сім’ям з дітьми від 12 років
- Тим, хто любить французьке кіно
- Шанувальникам легких, але щирих історій про дорослішання
Щиголь (2019) — голлівудська драма за романом Донни Тартт
Основна інформація
| Параметр | Деталі |
|---|---|
| Оригінальна назва | The Goldfinch |
| Рік випуску | 2019 |
| Країна | США |
| Жанр | Драма, кримінал |
| Режисер | Джон Кроулі |
| Сценарист | Пітер Строхан |
| За романом | Донна Тартт (Пулітцерівська премія, 2014) |
| Головні ролі | Ансель Елгорт, Ніколь Кідман, Сара Полсон, Джеффрі Райт, Фінн Вулфгард, Люк Вілсон |
| Оператор | Роджер Дікінс |
| Тривалість | 2 год. 29 хв. |
| Бюджет | $40 млн |
| Прем’єра в Україні | 26.09.2019 |
| Рейтинг IMDb | 6.3 / 10 |
Про що цей фільм
13-річний Тео Декер приходить з матір’ю до нью-йоркського музею Метрополітен. Під час теракту мати гине. Прийшовши до тями серед руїн, хлопець забирає з музею невеличку картину нідерландського живописця Карела Фабріціуса — «Щиголя», написану у 1654 році.
З цього моменту картина стає для Тео одночасно талісманом, тягарем і єдиним живим зв’язком із загиблою матір’ю. Далі — доля у стилі Діккенса: аристократична родина Барбурів, батько-авантюрист у Лас-Вегасі, торгівля антикваріатом, наркозалежність, кримінальні зв’язки та постійне відчуття провини.
Акторський склад: сильна сторона фільму
Каст — беззаперечна перевага картини:
- Оакс Феглі — Тео в дитинстві, справжня знахідка фільму
- Ансель Елгорт — доросли Тео, стриманий і переконливий
- Ніколь Кідман — холодна та водночас ніжна місіс Барбур
- Фінн Вулфгард — Борис, наркозалежний друг-українець, нахабний але живий персонаж
- Джеффрі Райт — антиквар Хобарт, батьківська фігура для Тео
- Сара Полсон — вульгарна подруга батька
Чому фільм провалився в прокаті
Незважаючи на зоряний склад і легендарного оператора Роджера Дікінса за камерою, фільм отримав переважно холодні рецензії та касовий провал. Причини:
- Надмірна вірність першоджерелу. Сценаристи намагалися вмістити 800-сторінковий роман у 2,5 години — результат вийшов уривчастим і поверхневим.
- Нелінійна структура перенесла акцент з теми мистецтва на тему втрати матері, хоча в книзі це лише відправна точка.
- Порожній пафос. Фільм імітує глибоку драму, але не розкриває жодної зі своїх центральних ідей — ні про силу мистецтва, ні про природу провини.
- Незрозумілий темп. Деякі епізоди тягнуться, інші — скомкані до непізнаваності.
Що в картині все ж таки вдалося
Попри критику, є речі, які дійсно працюють:
- Операторська робота Роджера Дікінса — кожен кадр естетично бездоганний
- Дитяча частина фільму з Оаксом Феглі — жива та емоційна
- Епізоди з Борисом і Тео в Лас-Вегасі — найбільш органічні та живі моменти стрічки
- Точна передача атмосфери антикварних крамниць і нью-йоркської богеми
Підсумок: яку версію дивитися
«Щиголь» 2025 — якщо хочете провести вечір із сім’єю, подивитися добру французьку комедію про підлітків і вийти з гарним настроєм. Без надривів, без претензій на Оскар — просто щире кіно.
«Щиголь» 2019 — якщо читали роман Донни Тартт і хочете побачити його візуалізацію, або якщо цікавить акторська гра та операторська робота світового рівня. Але заходьте з правильними очікуваннями: це не той фільм, що перевершує книгу. Це красива, але душевно порожня репродукція великого тексту.

