Огляд на фільм Люксембург

Загальна інформація про фільм

Параметр Деталі
Жанр Трагікомедія / Драмеді
Рік випуску 2022
Режисер Антоніо Лукіч
Сценарист Антоніо Лукіч
Продюсери Володимир Яценко, Анна Яценко
Головні актори Аміл Насіров, Раміл Насіров
Тривалість 110 хвилин
Бюджет ₴28,5 млн
Касові збори (Україна) ₴34 млн
Рейтинг IMDb 7.9
Прем’єра в Україні 13 квітня 2023


Про що фільм «Люксембург, Люксембург»

Дія починається у 1998 році в Лубнах — невеликому місті на Полтавщині. Там живуть брати-близнюки Коля та Вася, сини югославського мігранта, який у 90-х був місцевим кримінальним авторитетом. Батько покинув родину і зник на 20 років.

Перенесемось у 2018 рік. Коля став водієм маршрутки, живе з матір’ю, час від часу торгує наркотиками та регулярно потрапляє в неприємності. Вася — повна протилежність: він поліціянт, одружений, має маленьку дитину, намагається будувати кар’єру чесно.

Одного дня Колі телефонують з консульства України в Люксембурзі: батько при смерті. Коля хоче негайно їхати, Вася — категорично проти. Саме на цьому конфлікті й будується весь сюжет фільму.


Актори та їхні ролі

Головні ролі зіграли брати Аміл та Раміл Насірови — учасники хіп-хоп гурту «Курган і Agregat» з селища Близнюки на Харківщині. Для обох це дебют у великому кіно. Попри відсутність акторського досвіду, хлопці зіграли настільки природно, що критики та глядачі одностайно відзначили переконливість їхніх образів.

Вибір акторів був невипадковим:

  • Брати говорять на слобожанському суржику — він звучить у фільмі органічно, без жодної штучності
  • Вони справді близнюки й родом із регіону, близького до духу фільму
  • їхня природна простота чудово лягла на образи «звичайних хлопців із провінції»

Режисер Лукіч розповів, що познайомився з братами через їхні відео на YouTube і відразу зрозумів — це саме ті люди, яких він шукав.


Режисура і стиль

«Люксембург, Люксембург» — другий повнометражний фільм Антоніо Лукіча після «Мої думки тихі» (2019). І якщо перша картина вже вразила якісним гумором та живими персонажами, то нова робота відчутно виросла у зрілості.

Що робить фільм особливим

  • Увага до деталей. Дірка в шкарпетці, розбитий магніт із написом «Люксембург», касети в автомобілі, футболки з прізвищами футболістів — кожна дрібниця працює на розкриття характерів і атмосфери
  • Точний гумор. Фільм смішний, але не через гепи чи карикатурність. Комедійне народжується з реальних ситуацій і живих діалогів
  • Суржик як мова. Він не є приводом для глузування — це просто мова героїв, яка додає автентичності
  • Баланс між сміхом і болем. Глядач сміється, але поступово розуміє, що дивиться на щось справді важливе і сумне

Автобіографічний підтекст

Лукіч присвятив фільм своєму батькові — теж югославу, який майже не жив поряд із сином. Режисер визнав: одна частина його любила батька, інша — не могла пробачити. Щоб передати цю внутрішню роздвоєність, він і придумав двох братів-близнюків. Коля символізує прагнення знайти батька й бути ближчим до нього, а Вася — бажання забути і жити далі.


Фінал і що він означає

Фінал фільму не дає простих відповідей — і це правильно.

Брати добираються до Люксембургу, але виявляється, що батько вже помер кілька днів тому. Більше того — чоловік у морзі виявляється не їхнім батьком (у тата було татуювання, якого на тілі немає). Коля вирішує залишитись у Люксембурзі сам. Вася повертається додому й на заправці бачить немолодого чоловіка з татуюванням — схожим на батькове. Він думає заговорити, але їде далі.

Цей фінал читається як символічне прощання: обидва брати нарешті відпускають образ батька і рухаються кожен своїм шляхом.


Касові результати та визнання

Фільм став справжнім успіхом для українського кінопрокату:

  • За перший вікенд зібрав ₴5,59 млн і близько 36 500 глядачів
  • Три тижні поспіль утримував першу позицію в українському прокаті
  • Загалом за три тижні фільм переглянули понад 156 тисяч глядачів
  • Загальні касові збори склали близько ₴34 млн — і це робить його одним із найкасовіших українських фільмів

Світова прем’єра відбулась на Венеційському кінофестивалі у програмі «Горизонти». Голова журі Ісабель Койшет назвала фільм «смішним, ніжним і дуже мудрим». Фільм також показували на кінофестивалі в Торонто.


Варто дивитися чи ні

«Люксембург, Люксембург» однозначно варто подивитися, якщо вам цікаве:

  • живе українське кіно без пафосу та штучності
  • трагікомедія, яка одночасно смішить і змушує думати
  • фільм про стосунки між батьками й дітьми, розповіданий просто і чесно
  • якісна режисура з увагою до деталей і характерів

Це не розважальне кіно у звичному розумінні. Після перегляду виходиш із кінотеатру мовчки — і ще довго думаєш про побачене.