Огляд на фільм 9 пісень

Загальна інформація про фільм

Параметр Деталі
Оригінальна назва Nine Songs / 9 Songs
Рік випуску 2004
Країна Велика Британія
Жанр Драма, еротика, мелодрама, музика
Режисер Майкл Вінтерботтом
Продюсер Ендрю Ітон
Головні актори Кіран О’Браєн, Марго Стіллі
Тривалість 69 хвилин
Рейтинг IMDb 4.8 / 10
Рейтинг Rotten Tomatoes 23%
Рейтинг Metacritic 43 / 100


Про що цей фільм?

«9 Пісень» — еротичний фільм 2004 року, знятий режисером Майклом Вінтерботтомом. Фільм розповідає історію любовних і сексуальних відносин Метта, вченого, що досліджує Антарктиду, і студентки Лізи.

Метт — молодий полярник, який летить над Антарктидою і згадує рік, проведений з американкою Лізою в Лондоні. Вони зустрілися на рок-концерті, і їхні стосунки тривали деякий час, поки Ліза не виїхала додому.

Фільм показує їхні інтимні моменти та спільні походи на дев’ять концертів відомих інді-рок гуртів, які слугують своєрідними розділами в їхній історії. Кожна з дев’яти пісень символізує ключові моменти відносин між Лізою та Меттом. Ця унікальна структура дозволяє зануритися в їхні пристрасні, але швидкоплинні стосунки, досліджуючи природу фізичної близькості та емоційного зв’язку.


Музика у фільмі

Назва фільму відсилає до дев’яти пісень, зіграних вісьмома рок-гуртами, які супроводжують і доповнюють історію.

Майкл Вінтерботтом хотів включити в картину фрагменти живих концертних виступів, що проходили в Лондоні у період з листопада 2003 року по лютий 2004 року. Згідно з концертним графіком у зазначені терміни вписалися тільки Primal Scream, Super Furry Animals, Elbow, The Von Bondies, Franz Ferdinand, Black Rebel Motorcycle Club, The Dandy Warhols і Майкл Найман.

Дев’ять концертів, знятих вживу, виступають не просто фоном, а стають частиною сюжету, підкреслюючи та поглиблюючи етапи стосунків між героями. Це поєднання музики і драми створює унікальний, майже документальний стиль.


Як знімали «9 Пісень»

Без сценарію та з мінімальною командою

Фільм знімався без сценарію. Всі діалоги — продукт акторської імпровізації і пропозицій режисера.

Режисер Майкл Вінтерботтом створив фільм у своїй фірмовій манері — з мінімальним бюджетом і за дуже короткий термін. Замість традиційного сценарію, актори Кіран О’Браєн та Марго Стіллі працювали переважно за імпровізованими діалогами. Цей підхід дозволив досягти високого ступеня автентичності та емоційної правдивості.

Технічні особливості зйомки

Фільм «9 Пісень» знятий на цифрову відеокамеру без використання додаткового освітлення. Під час концертів у залі знаходилося троє операторів, що знімали в аналогічній манері.

Під час зйомок інтимних сцен Майкл Вінтерботтом видалив з майданчика всю знімальну групу, за винятком найбільш необхідних людей — оператора і звукорежисера.

Цікаві факти зі знімального майданчика

  • Перед початком зйомок актори Кіран О’Браєн і Марго Стіллі пройшли короткий репетиційний період, під час якого їм належало вирішити, чи готові вони продовжувати роботу.
  • Кіран О’Браєн і Марго Стіллі не спілкувалися один з одним під час зйомок фільму.
  • Марго Стіллі не хотіла, щоб її ім’я з’явилося в титрах фільму, і просила режисера замінити його на ім’я її героїні — Лізи.


Скандали та суперечки навколо фільму

Прем’єрний показ фільму на Каннському фестивалі супроводжувався гучним скандалом — багато хто вважав «9 Пісень» відвертою порнографією.

За даними The Guardian, «9 Пісень» є найбільш сексуально відвертим мейнстримним фільмом на той момент, оскільки містить кілька сцен реального сексу між двома головними акторами.

Реліз спровокував дискусію про те, чи сцени відвертого сексу художньо сприяють змісту фільму, чи перетинають межу порнографії. У Великій Британії фільм отримав рейтинг 18+ від Британської ради з класифікації фільмів і став найбільш відвертим мейнстримним фільмом з таким рейтингом у країні.

Це перший британський фільм з яскраво вираженим сексуальним змістом, який отримав право вважатися фільмом основного, не спеціалізованого кінопотоку.


Критика та оцінки

Думки критиків розділилися на два табори:

Прихильники фільму стверджують:

  • Фільм не боїться демонструвати пристрасть і близькість, що робить розповідь надзвичайно правдивою та емоційно насиченою.
  • Кінокритик Дерек Малкольм з The Guardian похвалив фільм: «Nine Songs виглядає як порнофільм, але відчувається як історія кохання. Секс використовується як метафора для стосунків пари цілому».

Критики фільму вказують:

  • На Rotten Tomatoes консенсус критиків звучить так: «Неенергетичні сексуальні сцени швидко набридають, а герої позбавлені особистості, необхідної, щоб глядач ними перейнявся».
  • Деякі вважають, що вся картина така ж безладна і безглузда, як домашнє відео, а передісторії персонажів катастрофічно не вистачає.


Підсумок: чи варто дивитися?

«9 Пісень» — це кінематографічний експеримент, а не традиційна драма. Фільм відомий не лише своїм сюжетом, а й унікальною історією створення, яка зробила його справжнім кінематографічним експериментом. За кулісами стрічка виявилася не менш інтригуючою, ніж на екрані.

Фільм підійде тим, хто:

  • Цікавиться авторським і арт-хаусним кіно
  • Любить живу концертну музику (Franz Ferdinand, Primal Scream, Elbow та інші)
  • Готовий до нелінійного, майже документального стилю оповіді
  • Шукає відвертий погляд на природу стосунків без прикрас

Тим, хто очікує чіткого сюжету, яскравих персонажів і класичної драматургії — «9 Пісень» майже напевно розчарує. Це кіно — не для всіх, але для своєї аудиторії воно залишається провокативним і абсолютно унікальним явищем у британському кінематографі початку 2000-х.