Загальна інформація про фільм
| Параметр | Деталі |
|---|---|
| Жанр | Історична драма |
| Рік випуску | 2022 (світова прем’єра 4 березня 2022) / 2023 (Україна, 5 січня) |
| Країна | Україна, Польща |
| Режисер | Олеся Моргунець-Ісаєнко |
| Сценарій | Ксенія Заставська |
| Продюсери | Тарас Босак, Артем Колюбаєв, Максим Лещенко |
| У головних ролях | Яна Корольова, Андрій Мостренко, Поліна Громова, Йоанна Опозда, Томаш Собчак |
| Тривалість | 122 хвилини |
| Рейтинг IMDb | 7.9 / 10 |
| Бюджет | ~$2 000 000 |
| Касові збори в Україні | ~10 884 386 грн |
Про що фільм: сюжет без спойлерів
Дія розгортається у 1939 році в місті Станіславів — сучасному Івано-Франківську. В одному будинку живуть три родини: українська пара музикантів Софія та Михайло Іванюки, польська родина Калиновських і єврейська — Гершковичі. Їхніх дітей зближує дружба, а дорослих — поступово спільне горе.
Спочатку приходить радянський режим і забирає батьків в одній сім’ї. Згодом нападає гітлерівська Німеччина, і Третій Рейх руйнує життя другої родини.
Знедолених дівчаток приймає викладачка співу Софія. Вона оберігає їх і свою рідну донечку Ярославу — наївну, ніжну дівчинку, яка понад усе прагнула примирити світ чарівливою мелодією «Щедрика».
Нитка, що об’єднує всіх — українська щедрівка Миколи Леонтовича. Щедрівка стала ниткою, що назавжди з’єднала три різні сім’ї. Їх розкидало по світу, по таборах, але «Щедрик» залишився суцільним та цілим.
Режисер і команда
«Щедрик» зняла українська постановниця Олеся Моргунець-Ісаєнко, яка раніше випустила документальні стрічки «Рубіж. Грубешівська операція» та «Депортація 44-46» — обидві про радянську післявоєнну політику окупації і депортації на польсько-українських землях.
Стрічка є копродукцією України та Польщі. Фінансування здійснювалося двома країнами: з українського боку фільм профінансувало Держкіно.
Зйомки проєкту розпочалися наприкінці листопада 2019 року і тривали до лютого 2020, окремі сцени фільмували в серпні 2020, з перервою на карантин.
Актори та ролі
Яна Корольова зіграла в «Щедрику» свою першу головну роль у повнометражному кіно. І впоралася гідно.
Ключові персонажі та виконавці:
- Софія Іванюк (вчителька співу, мати-захисниця) — Яна Корольова
- Михайло Іванюк (музикант, чоловік Софії) — Андрій Мостренко
- Ярослава Іванюк (донька, маленька співачка) — Поліна Громова
- Ванда Калиновська (польська мати) — Йоанна Опозда
- Ісаак Гершкович (власник будинку, єврей) — Томаш Собчак
Акторам вдалося тонко відчути та прожити події цієї драматичної історії. Особливо розчулюють діти: з допомогою камерного фільмування глядач відчуває себе присутнім у кімнатах, де відбуваються події.
Що вдалося: сильні сторони фільму
Атмосфера і візуальна складова
Фільм якісно відрізняється від багатьох інших стрічок вітчизняного виробництва: тут немає «кустарності», не трясеться камера, а озвучування чітке та гучне. Особливу увагу привертає сама картинка в кадрі: дорогі костюми, гарні декорації — усе це максимально наближає до тодішньої реальності.
Культурна глибина
Автори стрічки акцентують на польських та українських традиціях святкування Різдва. На столі — дідух, у кутку — різдвяний павук. Щедрівка та перебиранці, які також звуть Маланкою.
Для підкреслення розмаїтості культур у фільмі звучать святкові пісні, притаманні кожній із представлених національностей, а також відтворено унікальні традиції святкування Різдва.
Актуальність і паралелі з сьогоденням
І хоч фільмування завершилося ще до повномасштабної війни в Україні, авторам вдалося вкласти у стрічку лейтмотив українського спротиву та жаги до волі.
Сцени, де «визволителі» прийшли в місто, нагадають нам сьогодення. Адже методи радянських солдатів нічим не відрізняються від методів загарбання російських військових.
Що можна покращити: слабкі сторони
Чесна рецензія не обходиться без критики. Ось що відзначають глядачі та кінокритики:
- Камерність подій — герої буквально «втиснені» в ту чи іншу сцену, а сцени поза будинком не насичені навіть мінімальною масовкою.
- Фільм містить пласту архетипність персонажів і деяку фальшивість як прописаних сценарієм дій, так і акторської гри.
- Подальший хід подій може уявити кожний більш-менш знайомий з історією нашої країни — сюжет фільму немов списаний з підручника.
Водночас ці недоліки не знищують загального враження — особливо в контексті того, що переживає Україна сьогодні.
Головна ідея фільму
Лейтмотив виключно толерантного, шанобливого ставлення нації до нації, релігії до релігії, культури до культури пронизує весь фільм. Поряд із українським «Щедриком» тут звучить польський спів, а поряд із християнським Різдвом за тим самим столом святкується єврейська Ханука.
Фільм — не просто про минуле. Це притча про те, як люди різних народів здатні жити в мирі, доки зовнішнє зло не починає їх ламати.
Касові результати та показ у світі
Касові збори історичної драми «Щедрик» за тринадцять тижнів прокату в Україні становлять 10 884 386 грн. Стрічку подивилися 86 381 глядач на 3 408 кіносеансах.
Фільм став другим за касовими зборами серед українських драм у прокаті за часів незалежності й поступився лише картині «Поводир».
«Щедрик» також показали на спецпоказах у США, Ізраїлі, Ірландії, Великій Британії, Південній Кореї та Швеції.
Варто дивитися чи ні?
Варто, якщо ви:
- Хочете краще розуміти українську історію 1939–1945 років
- Цінуєте кіно з емоційним і культурним підтекстом
- Шукаєте фільм, який доречно подивитися на Різдво або разом із родиною
Можливо, розчаруєтесь, якщо:
- Очікуєте динамічний екшн або нестандартний сюжет
- Критично сприймаєте шаблонних персонажів у кіно
«Щедрик» — це не ідеальний фільм з технічного погляду. Але це чесна, потрібна і своєчасна історія. Це фільм, який торкнеться душі кожного українця, а особливо тих, хто зараз живе в часі війни.

