Огляд на фільм Дюна

Коротко про фільм

Про що розповідає фільм

Події розгортаються у 10191 році. Людство розселилося по всьому всесвіті, а найціннішим ресурсом є меланж — речовина, яку видобувають виключно на пустельній планеті Арракіс, відомій також як Дюна. Меланж необхідний для міжзоряних перельотів, а тому за контроль над планетою точаться запеклі міжгалактичні війни.

Герцог Літо Атрід отримує від імператора наказ переселитися на Арракіс. Він розуміє, що це пастка — спроба зіштовхнути його Дім із жорстоким Домом Харконненів. Але відмовитися від наказу означає втратити честь. Разом із герцогом на Дюну вирушають його наложниця Джессіка та їхній syn — Пол Атрід.

Пол — молодий, обдарований, але все ще невпевнений у собі. Він бачить тривожні сни з образами незнайомої планети та таємничої дівчини Чані. Згодом він дізнається, що орден Бене Ґессерит роками насаджував серед жителів Арракісу віру в прихід месії — і що він сам може бути цим месією. Чи хоче він цієї ролі — інше питання.

Чому «Дюна» — складна для екранізації книга

Роман Френка Герберта 1965 року — один із найскладніших текстів у жанрі наукової фантастики. Він багатошаровий: тут є і пригодницька лінія, і алегорія на колоніалізм, і роздуми про релігію, екологію та владу. До Вільньова «Дюну» намагалися екранізувати двічі:

• Алехандро Ходоровський у 1970-х задумав 14-годинний фільм, але не знайшов фінансування.
• Девід Лінч зняв версію 1984 року з бюджетом $40 млн, але після втручання продюсерів у монтаж відмовився від фільму. Стрічка провалилась у прокаті та зібрала переважно розгромні рецензії.

Вільньов пішов іншим шляхом — він одразу розбив адаптацію на дві частини, щоб не «різати» історію.

Що вийшло у Вільньова

Візуальна складова

Це один із найбільш вражаючих фільмів десятиліття з точки зору зображення. Кожен кадр «Дюни» — окрема робота: чіткі геометричні форми кораблів і міст контрастують із плавними лініями пісків. Туман, пилові бурі, беззмінне пустельне сонце — все це створює відчуття, ніби глядач справді опинився на Арракісі.

Зйомки проходили в реальних локаціях: Норвегія, Йорданія, ОАЕ, Угорщина. Це відчувається — пейзажі живі, а не «зелено-екранні».

Музика Ганса Циммера

Саундтрек — окрема тема. Циммер відмовився від звичних оркестрових рішень і створив щось принципово нове: суміш етнічних інструментів, електроніки та вокальних технік, яких ніхто раніше не чув у кіно. Режисер ставив завдання: «У музиці має бути духовність. Те, що підніме душу».

Результат — один із найбільш самобутніх саундтреків у сучасному блокбастері. Номінація на «Оскар» у цій категорії була більш ніж заслуженою.

Акторський ансамбль

• Тімоті Шаламе у ролі Пола — зворушливий і позбавлений штучної героїчності. Він передає внутрішній розрив персонажа між бажанням бути собою і тиском долі.
• Ребекка Фергюсон грає Джессіку переконливо й багатогранно — жінку, яка балансує між роллю матері, наложниці та бойовою жрицею ордену Бене Ґессерит.
• Оскар Айзек як герцог Літо — стримана, але потужна роль.
• Стеллан Скашгорд у ролі барона Харконнена — величний і огидний одночасно.

Що критикують у фільмі

Не всі залишились у захваті. Основні претензії:

• Незавершеність. Фільм — лише перша половина книги. Деякі персонажі (зокрема Зендея як Чані) з’являються лише в кінці й майже не розкриті.
• Емоційна дистанція. На тлі грандіозних образів герої іноді здаються дрібними «гвинтиками» великої машини. Ідентифікувати себе з персонажами важкувато.
• Складність для непідготовленого глядача. Ті, хто не читав книгу, можуть загубитися в назвах, орденах і політичних інтригах.

Нагороди та номінації

Фільм отримав 6 премій «Оскар» із 10 номінацій у 2022 році, зокрема за:

• найкращу операторську роботу
• найкращий монтаж
• найкращий саундтрек
• найкращі візуальні ефекти
• найкращий звук
• найкращий дизайн виробництва

Варто дивитись?

Якщо ви шукаєте швидкий екшн — можливо, «Дюна» не для вас. Але якщо вас цікавить масштабна, атмосферна, інтелектуально насичена фантастика — це саме те. Вільньов зробив те, що до нього не вдавалося нікому: створив екранізацію, яка одночасно є авторським кіно і комерційним блокбастером.

Дивитись обов’язково в кінотеатрі — або хоча б на великому екрані з якісним звуком. Інакше половина враження буде втрачена.