Що таке фейк? Пояснюємо простими словами

Що означає слово «фейк»

У перекладі з англійської, слово «фейк» (fake) означає «підробка». Так само, як фальшиві гроші прикидаються справжніми, фейки можуть виглядати як новини, фото, факти чи заяви. Простіше кажучи, фейк — це неправда, яка намагається виглядати правдою.

У широкому контексті це може стосуватися підроблених товарів, фотографій, інформації або будь-якого елементу, який намагається імітувати або подавати себе за щось інше, часто з метою обману чи введення в оману.

Фейкові новини — це фальшиві, хибні або такі новини, що вводять в оману, без перевірених або точних фактів, цитат чи джерел.


Навіщо створюють фейки

Завдання фейку — дезінформувати аудиторію, просунути потрібне бачення реальності, посіяти паніку, викликати агресію, похитнути попередні переконання аудиторії, змусити її сумніватися, спонукати до певної дії, привернути увагу, залякати тощо.

Під час війни або політичної напруги вони стають зброєю, що руйнує довіру та дестабілізує. У мирний час фейки можуть використовуватись у маркетингу, шахрайстві чи в міжконкурентних атаках. Іноді це просто бажання здобути популярність.

Є фейки, вигадані для розваг, є такі, які запускають, щоб заробляти гроші на кількості переглядів.


Види фейків

Фейки є різними за формами, методами передачі, змістом. За методом поширення фейки є: масмедійні (які створюють спеціально для ЗМІ і через них поширюються) і мережеві чутки (коли поширюють чиюсь видумку). За формою: фотофейк, відеофейк і фейковий журналістський матеріал.

За змістом інформації розрізняють: фейки на основі правди (мають певні акценти та зміни окремих деталей задля надання потрібної інтерпретації), фейки на основі напівправди (поєднання правди та вигаданої інформації) та фейки на основі вигаданих фактів.

Тип фейку Опис
Фотофейк Маніпуляція з фото у редакторі або використання старого фото в новому контексті
Відеофейк / діпфейк Відредаговане або згенероване відео, де людина нібито робить чи говорить те, чого не було
Фейкова новина Текстовий матеріал із вигаданими або перекрученими фактами
Напівправда Реальні факти, змішані з брехнею для потрібного ефекту
Мережева чутка Безпідставна інформація, що поширюється через соцмережі та месенджери


Чому люди вірять фейкам

Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Вони відрізняються у стрічці новин, завжди цікавіші. Вони провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект.

Ми живемо в епоху «після-правди» — типу сприйняття інформації, коли наші емоції та переконання більше впливають на нашу думку, ніж факти. Якщо інформація емоційна та подобається нам, ми схильні вважати її правдою.

Є також «групова солідарність» — ми поширюємо у соцмережах фейки, які поширюють наші друзі та знайомі.


Як розпізнати фейк: головні ознаки

Часто фейк подається у формі сенсації, емоційної інформації — і через це швидко розповсюджується. Нижче — конкретні сигнали, на які варто звернути увагу:

Підозрілі джерела:

  • Відсутність джерел інформації або анонімні джерела.
  • Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.
  • Якщо не вказані джерела інформації або наводяться дослідження неназваних експертів — це ознака фейкової новини.

Маніпулятивна подача:

  • Журналіст або автор вживає слова, що викликають позитивні або негативні емоції. Навішування ярликів, поширення стереотипів.
  • Однобоке подання фактів, узагальнення на зразок «всі українці — фашисти».
  • Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.

Проблеми з фото і відео:

  • Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
  • Можливо, перед вами фотофейк або стара світлина з іншого місця.

Інші сигнали:

  • Фейкові повідомлення ніколи не мають продовження — вони розраховані виключно на оперативну маніпуляцію суспільною думкою у короткотерміновій перспективі.
  • Якщо такої новини немає більше ніде — швидше за все, ця інформація фейкова.
  • Якщо заголовок здається нереалістичним чи надто ідеальним для правди — це може бути фейк.


Як перевірити інформацію: покрокова інструкція

Фактчекінг (перевірка сумнівних фактів і тверджень) — це навичка, яку можна розвинути. Ось конкретні кроки:

  1. Перевірте джерело. Переконайтеся, що інформація походить від довіреного джерела, такого як авторитетний новинний сайт або офіційна організація.
  2. Читайте весь матеріал, а не лише заголовок. Перевірте, чи містить історія факти, цитати експертів, свідчення очевидців і чи співвідноситься заголовок із текстом.
  3. Зробіть крос-перевірку. Якщо про подію повідомили декілька видань, яким ви довіряєте, то така новина, найімовірніше, справжня.
  4. Перевірте фото. Переконайтеся, що зображення справжнє та відповідає новині.
  5. Довіряйте фактам, а не емоціям. Уникайте сприйняття інформації на основі емоцій або особистих переконань і покладайтеся на об’єктивні докази.
  6. Зверніться до фактчекерів. В Україні працює ресурс StopFake.org, а також фактчекінговий бот «ПЕРЕВІРКА», в якому новини перевіряє не алгоритм, а професійні фактчекери та журналісти. Надіслати інформацію на перевірку можна у будь-якому вигляді: як текст, лінк, фото чи відео.


Що робити, якщо натрапили на фейк

  • Не поширюйте сумнівну інформацію — перевіряйте її спочатку.
  • Більшість соцмереж працює так, що поставивши вподобайку або залишивши навіть негативний коментар, алгоритми вважають, що новина вам цікава та пропонуватимуть схожі. Так ваша стрічка буде заповнена фейками.
  • Найперше, з чого варто розпочинати боротьбу з фейками — це усвідомлення, що до інформації завжди треба критично ставитися. З цього випливає розуміння, що необхідно перевіряти ті дані, які викликають сумнів.

Медіаграмотність, свідоме споживання та поширення інформації — необхідність для кожного. Особливо в умовах інформаційної війни, коли фейк стає зброєю — дешевою, масовою і надзвичайно ефективною.